Новина

Вшановуємо пам’ять двох бійців з Рівненщини

15:13, 28 Липня

зображення новини

Сьогодні, у середу, 28 липня, День пам’яті про Васильця Олександра та Оверчука Дмитра з Рівненщини, які загинули захищаючи Україну на фронті російсько-української війни.

Сім років тому від рук окупантів загинув Василець Олександр Кузьмич.

Олександр Кузьмич народився 8 травня 1978 року в с. Богуші колишнього Березнівського району. У листопаді 1996 був мобілі-зований до лав Збройних сил України. Службу проходив у внутрішніх військах у м. Володимир-Волинський (Волинська область). У квітні 1998 демобілізований у званні молодший сержант.

Проживав у Білій церкві. Одружився, влітку 2003 молода сім’я переїхала до с. Колонщина що на Макарівщині. Тут його запам’ятали як майстра «з золотими руками» зі встановлення опалення в приватних будинках.

21 березня 2014 року молодший сержант О. Василець був мобілізований Макарівським районним військовим комісаріатом. Спочатку перебував поблизу Донецька, потім перевели ближче до Луганська, а востаннє – у Червонопартизанськ. 28 липня 2014 року молодший сержант Василець загинув у нічному бою з терористами під час мінометного обстрілу у районі пропускного пункту «Червонопартизанськ» Луганської області.

Протягом кількох днів тіло загиблого не могли вивезти з місця бою. 5 серпня 2014 року Олександра поховали у рідному с. Богуші.

Вдома залишилося двоє маленьких дітей.

Указом президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р. “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” О. Василець нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Також сьогодні минає 7 років як загинув військовий Оверчук Дмитро Русланович.

Дмитро Русланович Оверчук народився в 1992 році у с. Шкарів колишнього Гощанського району. Після закінчення Горбаківської ЗОШ опановував професію слюсаря з ремонту автомобілів у Квасилівському професійно-технічному ліцеї. 18 жовтня 2011 року його призвано на строкову службу до лав Української Армії, де Дмитро і залишився служити за контрактом. Далі навчання за програмою підготовки «Механік-водій БМП» у підрозділі військової частини А-1048. Постійне місце служби – 30-та бригада, що дислокувалась у м. Новоград-Волинському Житомирської області. 8 березня 2014 року 30-та бригада перебувала на півдні України у районі села Чаплинка, що межує з материковою Україною та півостровом Крим. Згодом нове місце дислокації – Арабатська стрілка, а далі – Скадовськ, Бердянськ. Загинув Дмитро Русланович Оверчук влітку 2014 року, похований в с. Шкарів.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Д. Оверчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

На честь Дмитра перейменовано центральну вулицю села Шкарів. Рішення про перейменування вулиці з ініціативи мешканців Шкарова ухвалили на засіданні сесії Горбаківської сільської ради 19 січня 2016 р.

За матеріалами Революція гідності. Війна. Рівненщина.