Новина

Від батьківського різця до сотень скульптур: історія майстра з Вараша, чиї роботи роз’їхалися Європою

16:30, 15 Серпня

зображення новини

Фото: Суспілне Рівне Іван Коваленас

У дитинстві Іван Коваленас мріяв мати такі ж руки, як у його батька. Той майстерно працював із деревом, хоча спеціальної освіти не мав. Син пішов його шляхом — і за чотири десятиліття сам став майстром народної творчості, чиї роботи розійшлися по різних країнах Європи.

62-річний Іван Коваленас із Вараша почав працювати з деревом ще школярем. Перші спроби робив за допомогою інструментів старшого брата: копіював його роботи, а згодом почав створювати власні. Уже в 22 роки мав понад десять робіт і представив їх на виставці у Володимирці.

Фах скульптора Іван Коваленас здобув у Харківському художньому училищі. Після навчання повернувся на Рівненщину та почав викладати різьблення і малювання у Вараському будинку дитячої та юнацької творчості. Нині передає свої знання учням місцевого професійного училища.За роки роботи майстер створив сотні великих скульптур — козаків, ангелів, поліських дідів та інших персонажів. Окремо працює з малою пластикою: таких мініатюр у його доробку вже кілька тисяч. За словами Івана Коваленаса, його роботи є майже в усіх країнах Європи.

Майстер працює з різними породами деревини — ясенем, горіхом, дубом, ялівцем, липою. Та особливе місце у його творчості посідає дика груша. Каже, що це тверда й непроста в роботі деревина, однак вона має красиву текстуру та колір і дозволяє виконувати дуже дрібні деталі.

Одна робота з груші може забрати два-три тижні. З липою працювати легше й швидше, але для майстра важливе не лише дерево. Різьблення — творча робота, тому іноді, за його словами, потрібно просто дочекатися натхнення.

Учні приходять до училища без особливих навичок, але поступово вчаться працювати з інструментом, концентруватися і створювати власні вироби. Деякі його вихованці досягали професійних успіхів і отримували президентські стипендії.

Для самого майстра різьблення — це не просто професія чи спосіб заробітку. Він вважає, що через традиційні ремесла зберігається культура та українська ідентичність.

«Майстри несуть і тримають на собі культуру», — говорить Іван Коваленас.

Він продовжує працювати з деревом і передавати свої знання учням. А мрія, яку колись загадував школярем, — мати такі ж руки, як у батька, — давно стала реальністю.

Суспільне Рівне про Івана Коваленаса