Новина

У вишиванках та у військовій формі рівняни віддали шану юному воїну Костянтину Юзвюку

16:00, 21 Липня

зображення новини

У вишиванках та у військовій формі сьогодні, 21 липня, рівняни прийшли віддати шану відважному Герою України – 23-річному Костянтину Юзвюку.

Під час прощання були  розміщені кьюаркоди та гільзи для донатів. Усі кошти будуть розподілені між підрозділами та організаціями, яким довіряв Костя.

Його останнє прохання зачитала мама Ольга Юзвюк:

“Зробіть аукціон, в кінці збір, нанесіть блискітки або глітер на обличчя. Думаю, хтось із друзів допоможе з підготовкою. Зробіть декілька мемів, типу «помер, бо не їв м’яса» або «якби їв холодець, то вижив би» — рідні зацінять”.Мама Костянтина Юзвюка Ольга. Суспільне РівнеРівнянка Лариса Михай написала у Фейсбук так:

“Це прощання не було схожим ні на одне, що бачив рівненський майдан, а може і не лише рівненський… Тут лунала хороша українська музика. Люди пили білий квас Тарас.
Читали гуртом Молитву Українського Націоналіста.

Відтискалися 23 рази від асфальту (саме стільки було Кості “Стамбулу” Юзвюку, коли він загинув в боротьбі за волю України…
Тут не було квітів, замість них донати. Не було релігійної символіки та хрестів, лише вишиванки та військова форма.
Так хотів він.Сформований у своїх поглядах, цілісний та дорослий не по роках, рішучий, розумний, справжній. Водночас добрий, уважний.

Волонтер з дитинства, зоозахисник, веган, безстрашний воїн, порадник, надійний друг, справжній патріот.

Боже, слухати його заповіт і розуміти, який світлий розум та непохитна воля були у цього юнака. Він абсолютно знав, чого хотів і прагнув. До цього планомірно йшов.
Його загибель непомірна втрата не лише для сім’ї, друзів та побратимів, однодумців, рідного міста – а і для всієї країни.
Жахлива втрата…

Один з висловів Кості закарбувався мені в пам’яті: “Шукайте мотивацію, або станьте нею для когось”. Хай ці слова стануть для усіх нас його духовним продовженням.
У конкретних вчинках та реальних справах.
В пам’ять про Костю…”, – йдеться у дописі.Костянтин був пластуном, зооактивістом, волонтером, учасником спортивних заходів, свідомим громадянином своєї країни, проводив масу акцій і одразу пішов захищати країну. Він віддавав все до останньої копійки аби допомогти зберегти країну. І він віддав найцінніше – своє життя – 16 липня 2024 року 23-річний солдат Костянтин Юзвюк отримав поранення під час бойових дій на Запорізькому напрямку. На жаль, 18 липня наш захисник помер від отриманих травм у лікарні. Щирі співчуття рідним і близьким! Вічна пам’ять і шана рівненському Захиснику України!

Життєпис Костянтина

Костянтин Юзвюк народився 20 жовтня 2000 року у Рівному. Молодшу школу закінчив у Гуманітарній гімназії (нині Рівненський ліцей #7), навчався у Рівненському ліцеї #23.

«Після 10 класу Костя поїхав навчатися у Влодаву у Польщу. Тут чотири роки в коледжі вивчав компʼютерні технології. Вже під час ковіду, повернувся в Україну, лише на екзамени виїжджав, набрав дуже високі бали. Коледж пропонував Кості оплатити навчання в університеті і житло у Влодаві, аби він тільки залишився викладати у них математику. Але він відмовився, навіть за документами не поїхав. Сказав тоді: «Вони хочуть мене перетворити на поляка, я – українець! Нікуди не поїду», – розповідає мама Героя Ольга.

Костя змалечку проявив себе, як справжній патріот України. Під час Євромайдану, хлопець, якому тоді було лише 13 років, активно долучався до революції.

«Він щовечора малював плакати та малюнки, вранці йшов у школу, вчився, звідти йшов на віче на майдан. Тоді намети були прикрашені його малюнками й плакатами. А після – повертався додому, вчив уроки і знову малював. Він агітував однокласників долучитися до революції, запитував, чому ми не йдемо на віче. А якось сказав: «Розумієш, зараз твориться історія, про яку наші діти читатимуть у книжках». Відтоді ми були разом на майдані, він навіть записав мене до Жіночої сотні», – продовжує мама.

Костянтин присвятив своє життя волонтерству. Розпочав разом із мамою після початку антитерористичної операції. Потім долучилися до ДАРу, разом стояли у супермаркетах та інших місцях. Волонтерила уся сімʼя: його сестра, бабуся, дідусь і тато. Під час навчання в Польщі працював у місії Червоного Хреста. Був веганом, активний учасник руху «Будуємо Україну разом», UAnimals, БФ «Кожна тварина»… Із початком повномасштабного вторгнення неодноразово їздив у прифронтові райони та деокуповані території, аби врятувати тварин і допомогти їм…

«Костя пройшов підготовку з тактичної медицини у «Білих беретах». А якось сказав, що поїде на тиждень подорожувати. Він періодично їздив на збори з БУРом, тому не здивувалась. Але повернувся лише за місяць. Як зʼясувалося, він проходив курси з керування безпілотними апаратами від Української добровольчої армії. Костя готувався, аби йти до війська з певними навиками…», – розповідає Ольга.

Завжди перший у всьому, завжди готовий допомогти іншим. Навіть під час служби в Збройних Силах України, встигав допомагати й іншим підрозділам… Все життя Костянтина – це волонтерство та боротьба.Відео прощання із рівненським Захисником Костянтином Юзвюком на Майдані незалежності Рівного опублікували у Рівненській міськраді.