Новина
У пам’ять про легендарного розвідника “Звіробоя” у Дубенському замку висадили троянди
17:05, 02 Вересня
У пам’ять про загиблого Героя Павла Діденка “Звіробоя” родина висадила троянди 1 вересня. Благодійний проєкт «Троянди пам’яті» ініціювала дружина Захисника Світлана Діденко.
Разом з родиною загиблого до висаджування квітів долучилися працівники Дубенського Державного історико-культурного заповідника м.Дубно.
Ця троянда мала бути «Трояндою надії». У ті чорні дні, коли дружині принесли повідомлення, що Паша зник безвісти, Світлана ні на хвилину не дозволяла ні собі, ні будь-кому подумати, що він мертвий. Вона зверталась до віруючих різних релігійних конфесій з проханням молитись за його повернення. Шукала хоча б маленький привід повернути його додому, нехай пораненого, але живого. Тоді у неї і з’явилась мрія висадити троянди на території ніколи і ніким не здобутому замку.
Небо почуло її молитви, він повернувся додому… Не таким як вона сподівалась. – «На щиті». Але ій була дарована можливість останній раз доторкнутись до його стражденного тіла…і поховати за всіма обрядами.
А сьогодні вона разом з дітьми садила трояндовий кущ як згадку їхньої любові, самопожертви, яка тепер буде нагадувати про того, кого з нами немає.
“Важко підібрати слова, щоб зменшити біль втрати. Все, що ми можемо – пам’ятати про тих, хто віддав власне життя за нашу безпеку та мир, який дається дуже дорогою ціною. Ми у нескінченному боргу перед тими, завдяки кому можемо жити, працювати, виховувати дітей, перемагати.
Нехай своїм цвітом троянди нагадують кожному з нас про цвіт української нації, який забрала у нас росія.”, – написали на сторінці Дубенського замку.
Павло Діденко народився у 1980 році. Проживав у селі Турковичі Тараканівської громади. До лав Збройних сил України вступив у 2014 році. Боєць вижив в Іловайському котлі, 10 днів провів в оточенні ворога. Перебував у найгарячіших точках АТО: у Дебальцевому, Пісках, під Маріуполем. Брав участь у визволенні Павлопільська, Сорокиного Донецької області та інших населених пунктів. У ЗСУ був головним сержантом 1-ї розвідувальної роти 130-го окремого розвідувального батальйону. Мав позивний “Звіробій”. Особливу славу він здобув, коли самостійно знищив 18 ворожих танків і склад з 20 тонами боєприпасів ворога, а за його голову окупанти призначили нагороду у десятки тисяч доларів.
Неодноразово був поранений, але однаково повертався на передову. Нагороджений орденом «За мужність», орденом III ступеня «Слава і честь», медаллю «За військову службу Україні», медаллю «За участь в бою» та іншими відзнаками. Загинув 9 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Поховали воїна на Алеї Слави кладовища у місті Дубно. У Павла залишилися дружина і троє дітей.
