Новина
У Клевані не можуть знайти кошти на Алею Героїв: рідні полеглих воїнів відстоюють право на пам’ять
10:44, 10 Вересня
Фото Суспільне Рівне
У селищі Клевань на Рівненщині розгорівся болючий конфлікт. Родини загиблих військових, які віддали найцінніше за свободу України, прийшли на позачергову сесію громади з простим, але надзвичайно важливим проханням — створити Алею пам’яті в сусідньому селі Оржів. Вони хотіли бачити обличчя своїх синів, чоловіків і батьків на банерах, щоб пам’ять про їхній подвиг жила не лише на цвинтарі. Про це розповідає Суспільне.
Проте це прохання наштовхнулося на стіну нерозуміння. Голова громади, Галина Кидун, заявила, що “питання поки не на часі” через брак коштів. Дружина загиблого воїна Юлія Богданець із болем розповіла, як голова обіцяла вшанувати пам’ять лише після війни. “У наших полеглих хлопців, чоловіків і синів є вже пам’ятники на кладовищі“, — з відчаєм зауважила Юлія, підкреслюючи, що пам’ять про Героїв має бути живою вже зараз.
Рідні готові на все, аби їхній голос почули. Дружина загиблого воїна Віта Жур, готова сама придбати банери, лише б громада виділила місце. Але, схоже, навіть щире бажання родин недостатньо, аби зрушити бюрократичну машину.
Гроші чи пам’ять?
Очільниця громади Галина Кидун наполягає, що справа лише у фінансах. За її словами, банери — це тимчасове рішення, яке швидко псується, і громада націлена на “постійні” пам’ятники, які “встановлять після перемоги”. Та чи можна відкласти пам’ять про полеглих на потім? Чи можна вимірювати їхній подвиг вартістю матеріалу?
Депутатка Ірина Тимощук все ж спробувала заспокоїти рідних, пообіцявши, що банери можуть з’явитися вже в жовтні після перерозподілу бюджету. Але ця обіцянка не дала вичерпних відповідей, адже рідні досі не знають, чи буде їхнє прохання виконано повністю.
Матір загиблого воїна Олена Годун, хоч і частково задоволена обіцянками, все ж наголошує, що “ми будемо йти до кінця”. Це не просто боротьба за Алею, це боротьба за гідну пам’ять, за повагу до тих, хто не повернувся з війни.
Схоже, що в цьому конфлікті йдеться не про кошти, а про пріоритети. Вшанування Героїв не може бути “не на часі”. Пам’ять про них — це фундамент, на якому будується наше майбутнє, і цей фундамент має бути міцним.
