Новина
У ці дні вшановуємо пам’ять військових з Рівненщини, які загинули за Україну
11:45, 31 Жовтня
У ці дні вшановуємо пам’ять про військових з Рівненщини Оліферчука Юрія Леонтійовича та Козачонка Дмитра Валерійовича, які загинули від рук окупантів.
30 та 31 жовтня ці юнаки, герої війни мали б відзначати свої дні народження.
Козачонок Дмитро Валерійович (на фото з ліва) народився 31 жовтня 1994 року в с. Застенки Дубровинського району Вітебської області Республіки Білорусь. Згодом сім’я переїхала в село Курозвани Гощанського району Рівненської області, де він пішов до місцевої школи, яку закінчив у 2010 році.
У серпні 2013 року Дмитро пішов служити за контрактом. Після тримісячної підготовки потрапив на фронт російсько-української війни. Старший механік-водій танкової роти 30-ої окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Тепер бригада 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького.
Весну і половину літа 2014 року Діма з товаришами провів на блокпостах, охороняючи кордони зони проведення АТО.
Загинув Козачонок Дмитро Валерійович 7 травня 2015 року в результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій 30-ої бригади на оборонних рубежах між містами Горлівка й Артемівськ (Донецька область).
Поховали героя в с. Курозвани Гощанського району.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Д. Козачонок нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Оліферчук Юрій Леонтійович (на фото з права) – розвідник-снайпер 30-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, солдат. Народився 30 жовтня 1992 року в місті Рівне. Мешкав у селі Березовий Груд Лугинського району Житомирської області. Закінчив Радогощанський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» села Радогоща Лугинського району. Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Працював на будівництві в Києві. 18 березня 2014 року мобілізований до Збройних сил України. Служив розвідником-снайпером 30-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0409). З весни 2014 року – на фронті російсько-української війни. 11 липня 2014 року у районі міста Олександрівськ Луганської області колона українських військ, у складі якої перебував солдат Оліферчук, потрапила у засідку терористів. Противник захопив військову техніку. Солдат Оліферчук особисто керував розвідувальним відділенням при відбитті атаки за відсутності командира. Під час бою загинув. 15 липня 2014 року похований на кладовищі села Березовий Груд Лугинського району Житомирської області.
Неодружений, вдома залишились батьки, сестра та два брати.
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Ю. Оліферчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
