Новина
Тарас Давидюк – Присутній
19:12, 08 Листопада
Сьогодні, 8 листопада 2023 року, у Рівному сотні людей прийшли провести в останню дорогу Тараса Давидюка – пластуна, громадського діяча, журналіста, воїна… Людину з Великої літери, яка вписала своє ім’я в історію міста та держави.
На Майдані Незалежності Тараса чекала Пластова стійка. Вшановувати його прийшли представники всіх патріотичних організацій з якими він співпрацював, побратими-військові, колеги-журналісти, депутати, громадськість.
Наш добрий, спокійний, мужній, цілеспрямований і завжди усміхнений та енергійний Тарас.
Тарас співпрацював і був знайомий з багатьма патріотами, громадськими активістами Рівненщини та України. Також він був засновником та головним редактором рівненського видання “Горинь.інфо”. Він добре розумів, які лукаві московські вороги – тож воював і словом, і ділом. Однаково був майстром і стилету, і стилусу як писав поет Євген Маланюк. 
Він любив людей і радів їм, любив рідне Рівне. Горювали малі і старі.
Черга, аби попрощатися з воїном Давидюком, була довгою… Свідчення того, як багато для людей зробив Тарас. 
Аби люди могли попрощатися, на небі розійшлися грозові хмари…
Після прощання на Майдані Незалежності, піша хода людей рушила вулицею Соборна до Свято-Покровського собору, де відспівували Героя.
Поховали Тараса Давидюка на кладовищі Грабник, в самому серці його міста.
“Слава нації! Смерть ворогам!” – вигукували побратими.
Рівненські пластуни підготували символічне коливо, на якому були важливі слова воїна Тараса:
В Пласті не говорять, що пластуни помирають – вони “ідуть на Вічну Ватру”. Свого побратима Тараса пластуни провели виконавши дві важливі пісні “Пластовий обіт” та “При ватрі”. Усі присутні пластуни, патріотичні юнаки, молодь обійнялися і заспівали пісню “При ватрі”… про волю, що прийде колись…
Життєпис нашого Героя
Корінний рівнянин Тарас Давидюк народився 28 серпня 1986 року. Вищу освіту наш Герой здобув у Острозькій академії, отримав фах політолога. А за покликанням Тарас став вчителем історії та журналістом. Він хотів доносити правду про історію нашої країни, про боротьбу, а також доносити правдиву інформацію про події в країні та рідному місті через ЗМІ.
Вмів знайти підхід до кожного, тому вміло передавав свої знання підростаючому поколінню та навчав їх любові до рідної країни.
Захисник добре відомий усій патріотичній спільноті Рівненщини, адже ще зі студентських років був активним в різних патріотичних організаціях. З 2002 року у громадському русі. Був членом «Молодого Руху». У 2005-2012 роках – голова обласної організації та член Центрального Проводу «Молодіжного Націоналістичного Конгресу». Був також голою рівненської обласної організації «Активна молодь».
Взимку 2013-2014 років Тарас був добровольцем в 15-ій «МНК-івській», 14-ій «пластовій» сотнях Самооборони Майдану. З початком російсько-української війни служив у добровольчому батальйоні «Гарпун», де служило багато пластунів. Опісля продовжив службу в одному з окремих розвідувальних батальйонів ЗСУ. Додому повернувся лише весною 2019 року. Саме у цьому році починає свою діяльність “Горинь.інфо”, де Тарас працював головним редактором.
Тарас Давидюк – пластун-сеніор. Військовий позивний «Старий». Став зв’язковим 33 куреня ім. Уласа Самчука в Рівному. Виховник та інструктор на багатьох пластових таборах.
Повномасштабне вторгнення змусило Тараса знову взяти до рук зброю, бо він не міг інакше, не міг сидіти вдома, розуміючи, що ворог підступно руйнує і загарбує його рідну землю. Крайні місяці воював у 14-го окремому полку, разом зі своїми побратимами ще з «Гарпуна».
29-ого вересня, повертаючись з навчання в Польщі, він заручився із київською пластункою Тетяною Лущенко і знову повернувся на фронт. Проте, на жаль, цього разу востаннє… Його мрії про родину та щасливе сімейне життя не здійснилися через війну з російськими окупантами.
Він був закоханим у гори, а ще був надзвичайним правдолюбом. Чесний, впертий та вірний своїм словам і Батьківщині, яку захищав, – саме таким в серцях людей навічно залишиться воїн Тарас Давидюк.
3 листопада 2023 року, життя Тараса Давидюка обірвалося внаслідок атаки ворожого дрона камікадзе поблизу н.п. Роботине, Запорізька область.
“Ти жив як лицар і загинув як лицар”, – друг Тараса Олександр Денисюк.
Фото: видання Цензор.нет. Прощання із Тарасом у Києві.
У Києві прощалися із рівненським пластуном, журналістом Тарасом Давидюком
“Ми не хочемо писати, що Тарас був… він є і буде з нами!”, – друг Тараса Інна Собко.
Усі, хто знав та любив Тараса, просять продовжити його справу:
