Новина
Стало відомо про загибель трьох захисників з Рівненщини: Єфременко Івана, Моцьора Івана та Лобача Петра
17:07, 11 Січня
Війна забрала життя ще трьох військових з Рівненщини: Єфременко Івана з Крупецької територіальної громади, Моцьора Івана з Рокитнівської територіальної громади та Лобача Петра з Сарненської територіальної громади.
Під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Селидове Покровського району Донецької області, 26 вересня 2024 року, загинув мешканець села Хотин, старший солдат Єфременко Іван Анатолійович, 19 січня 1989 року народження, який вважався зниклим безвісти від 01 жовтня 2024 року.
Про дату та час чину похорону загиблого воїна Івана Єфременка буде повідомлено додатково.
Старший матрос Моцьора Іван Миколайович — 1971 року народження, житель села Купель.
Мужньо та самовіддано виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну, Іван Миколайович загинув 9 травня 2025 року в Донецькій області під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого FPV-дрона.
Петро Володимирович Лобач народився і виріс у рідному краї, закінчив Костянтинівську школу. Після навчання здобув фах майстра з ремонту взуття. У мирному житті працював у мисливському господарстві на посаді єгеря — справі, яку щиро любив, знав і якій служив з відповідальністю та відданістю. Саме тому й у війську мав позивний «Єгер».
У червні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині А4728, до останнього залишаючись вірним військовій присязі, своєму обов’язку та Україні.
Петро Володимирович був добрим, щирим і відкритим чоловіком, користувався повагою в трудовому колективі та серед односельців. Люблячий чоловік, турботливий батько, дідусь, син і брат — таким його пам’ятатимуть усі, хто мав щастя знати його особисто.
Він залишив після себе не лише світлу пам’ять і добрі справи, а й найбільший скарб — велику та дружну родину, у якій продовжується його рід, його любов і життєва мудрість. У серцях дітей та онуків назавжди житиме образ турботливого батька й дідуся, який умів підтримати словом і ділом.
5 січня 2026 року в Чернігівській області перестало битися серце 53-річного солдата Лобача Петра Володимировича. У глибокій скорботі залишилися: мати військовослужбовця, дружина,
троє синів, четверо доньок, 13 онуків, сестра та брат.
Прощання та поховання відбудуться завтра, 12 січня. О 10:00 год. кортеж розпочне рух містом за маршрутом:Костопільська – Варшавська – Іванівка. 10:20 год. – прощання вдома (вул.Варшавська), 11:30 год.- чин відспівування у храмі с. Костянтинівка (вул.Шкільна), 13:10 год.- поховання на кладовищі с. Костянтинівка.
Схиляємо голови у скорботі. Вічна пам’ять Захисникам України!
