Стало відомо про загибель двох захисників – Артура Лазутчика та Новака Ярослава

Клеванська територіальна громада повідомила, що 12 березня 2026 року у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону м. Вінниця зупинилося серце нашого земляка, військовослужбовця Збройних сил України Артура Лазутчика, 1998 р. н., жителя селища Клевань.

Майже рік Артур боровся за життя після тяжкого поранення, родина плекала надію на його одужання, та на превеликий жаль серце Героя зупинилося.

Про зустріч та прощання з полеглим бійцем повідомимо згодом.

Сарненська громада повідомила про загибель старшого сержанта, бійця 60-го батальйону 104 окремої бригади територіальної оборони «Поліські вовки» – Новака Ярослава Григоровича.

Захисник народився у Сарнах, навчався у Сарненській школі №2. Після дев’яти класів вступив до Івано-Франківського технікуму фізичної культури, де займався греко-римською боротьбою. Пізніше здобув ще одну вищу освіту у Кам’янець-Подільському університеті за спеціальністю «дефектолог, вчитель-логопед, олігофренопедагог».

Багато років присвятив роботі з дітьми. Працював у Спеціальній школі №1 села Чудель, займався вихованням молоді, організовував спортивні та навчально-військові заходи, створив у закладі осередок дитячого козацького товариства «Соколята». У 2006 році був визнаний кращим учителем року області, мав звання «старший вчитель» та «вчитель-методист». Колеги й учні пам’ятають його як щиру, відкриту і небайдужу людину.

З перших днів повномасштабного вторгнення Ярослав став до лав Збройних сил України. Служив у 60 батальйоні 104 бригади територіальної оборони. Побратими знали його за позивним «Лектор» – за вміння пояснювати, підтримувати та об’єднувати людей.

Пройшов важкі бої, мав поранення під Табаївкою на Харківщині, отримав контузію під Дружківкою на Донеччині. 7 березня 2026 року загинув у Сумській області, рятуючи своїх побратимів. Служив командиром 2 відділення контрдиверсійної боротьби.

За службу був відзначений нагородами, зокрема відзнакою «За службу» 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, медаллю «За жертву крові в боях за волю України», грамотами та подяками.

У Захисника залишилися дружина Олена, доньки Софія та Анна, мама Софія Омелянівна та брат Петро.

Прощання та поховання відбудуться завтра, 16 березня.

Кортеж із тілом Захисника розпочне рух містом об 11:00 за маршрутом: Костопільська – Європейська – Степана Бандери.

• 11:15 – прощання вдома (вул. Степана Бандери, 5)
• 12:00 – чин похорону у храмі по вул. Чорновола
• 13:10 – загальноміське прощання на центральній площі Сарн
• 13:50 – поховання на Алеї Героїв (кладовище по вул. Шарпака)

Світла пам’ять і вічна слава Героям.