Новина
Сьогодні вшановуємо пам’ять бійця з Рівненщини Колесника Юрія
10:35, 23 Жовтня
Колесник Юрій Олександрович народився 1994 року в місті Дубровиця, що на Рівненщині, у багатодітній патріотичній родині.
Батько розмальовував церкви, старший брат став священиком. Батьки виховували своїх дітей у дусі патріотизму і любові до України. Тому маленький Юрко зростав справжнім українцем, для якого Україна була понад усе.
Юрій закінчив 9 класів місцевої школи, здобув фах муляра-штукатура у Дубровицькому професійному ліцеї. Добре малював, робив татуювання, прихильник ВО «Свобода», активіст. Від 15 жовтня 2013 року проходив військову службу за контрактом — у 80-й бригаді.
Брав участь у боях за Луганський аеропорт, забезпеченні виводу військ з «Іловайського котла». 2014 року зазнав контузії, проходив лікування в Одеському військовому госпіталі. Вступив на навчання до Одеської військової академії, згодом перевівся у 28-му бригаду. Деякий час був інструктором з саперної справи на Яворівському полігоні, по тому повернувся на фронт; солдат, стрілець-зенітник механізованого батальйону.
23 жовтня 2017 року під час несення служби на спостережному посту поблизу села Богданівка Волноваського району проводив розвідку місцевості — на предмет запобігання підходу ДРГ противника. Встановлюючи сигнальні ракети для безпеки поста, Юрій підірвався на невідомому мінно-вибуховому пристрої.
26 жовтня 2017-го похований на центральному міському кладовищі Дубровиці. Жителі навколищніх сіл зустрічали тіло Юрія, встеляючи останній шлях квітами; люди пізнього вечора з запаленими свічками стояли на колінах. Похований поряд із дідом – Колесником Володимиром Потаповичем, вояком УПА. Заупокійну панахиду відслужив 21 священик.
Без Юрія лишилися батько Олександр Володимирович, мама Валентина Василівна, старший брат (настоятель Свято-Петро-Павлівського храму Сарненської єпархії УПЦ МП), дві старші сестри.
Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов’язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також нагороджений пам’ятним нагрудним знаком МОУ «Захиснику України» (29 листопада 2015). 23 березня 2018 року в Дубровицькому професійному ліцеї відкрито меморіальну дошку честі Юрія Колесника.
Цього дня наша батьківщина втратила одинадцятьох своїх мужніх синів, які доблесно та відважно боронили її від підступного окупанта.
В 2014-му році:
– ВАСИЛЕНКО Микола Миколайович, 28 років, Збройні Cили України, солдат.
– ДЕЙНЕГА Сергій Євгенович, 29 років, Прикордонна служба, солдат.
В 2015-му році:
– ЄРМАК Олег Григорович, 33 роки, Збройні Cили України, майор.
– РИЖЕНКО Сергій Вікторович, 37 років, Збройні Cили України, солдат.
В 2016-му році:
– НІЧЕГА Микола Леонідович, 23 роки, Національна гвардія, старший солдат.
– ПУСТОВИЙ Сергій Олегович, 35 років, Збройні Cили України, молодший сержант.
– САЄНКО Дмитро Олександрович, 34 роки, Інші структури, .
– ХРУПЧИК Іван Васильович, 23 роки, Збройні Cили України, солдат.
В 2017-му році:
– КОЛЕСНИК Юрій Олександрович, 23 роки, Збройні Cили України, старший солдат.
В 2018-му році:
– УР Олександр Олександрович, 33 роки, Збройні Cили України, старший солдат.
В 2019-му році:
– АНТИКОВ Дмитро Миколайович, 24 роки, Національна гвардія, старшина.
Пам’ятаємо кожного, хто загинув, захищаючи рідну країну!
Вічна їм пошана і слава!
За матеріалами Книги пам’яті полеглих за Україну та Революція гідності. Війна. Рівненщина
