Новина
Рівненщина провела в останню земну путь чотирьох воїнів
09:55, 28 Червня
На Рівненщині попрощалися із захисниками України – Русланом Козлюком із Костопільщини, Олександром Славкою зі Шпанівської громади, Вʼячеславом Банясом з Варковицької ТГ, Віталієм Гаврилюком із Зарічненщини.
Олександр Славка народився 2 червня 1992 році в селі Ходоси. Олександр навчався у Ходоській школі, згодом здобував професію у Рівненському професійному училищі. Його пам’ятатимуть як добру, щиру та працьовиту людину, яка у важкий для держави час стала на захист рідної землі.
28 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в ході бойових дій на території Донецької області солдат загинув. Довгий час Олександр вважався зниклим безвісти, і рідні не втрачали надії побачити його живим. На жаль, підтвердилася найстрашніша звістка.
Вʼячеслав Баняс народився 23 лютого 1976 року, проживав у селі Сатиїв Варковицької громади. Воїн до останнього подиху захищав Батьківщину від окупантів. Чоловік вважався зниклим безвісти із 20 листопада 2024 року. На жаль, його загибель підтвердилася.
У загиблого воїна залишилися дружина, діти та батьки.
Руслан Козлюк народився 7 жовтня 1989 року в Костополі. Навчався у школі №6, потім здобув професію столяра в Костопільському будівельно-технологічному коледжі. Працював за кордоном, потім повернувся в Костопіль, виконував покрівельні роботи й виготовляв меблі.
До війська Руслана призвали у березні 2024 року. Чоловік мав деякі проблеми зі здоров’ям, але пройшов медкомісію і поїхав до навчального центру на Львівщину. Після навчання Руслана зарахували стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону, який вирушив на Донеччину.
На другому бойовому виході у червні 2024 року солдат Руслан Козлюк зник безвісти. Мама Руслана Наталія Козлюк намагалася шукати сина. З різних джерел одержувала різну інформацію про можливі обставини його зникнення та можливе місце перебування, однак жодна інформація не мала підтвердження.
Після тривалого очікування та проведення експертизи ДНК підтверджено загибель Руслана Козлюка. Захисник загинув 29 червня 2024 року під час штурмових дій ворога поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області.
У захисника залишилися мама і брат.
Трагічна новина сколихнула село Неньковичі. 27 червня 2026 року передчасно й раптово зупинилося серце військовослужбовця Збройних Сил України, солдата Віталія Гаврилюка, 1971 року народження.
Віталій Петрович присвятив значну частину свого життя захисту державних рубежів — упродовж тривалого часу проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України.
Він брав безпосередню участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції (АТО), а з перших днів повномасштабного російського вторгнення знову став на захист країни.
Останні півтора року чоловік служив у роті охорони Вараського районного ТЦК та СП.
Вічна слава і вдячність захисникам України! Склоняємо голови в скоботі.
