Новина
Рівненщина повертає воду: як і навіщо рятуватимуть поліські болота
13:00, 07 Березня
Рівненщина опинилася в центрі великого екологічного порятунку. Відновлюватимуть унікальні масиви Рівненського природного заповідника, що десятиліттями страждали від наслідків радянської меліорації.
Колись масове осушення вважали перемогою над природою, але сьогодні це обернулося катастрофою: зникненням води в колодязях, частими торфовими пожежами та втратою щедрих ягідників.
Порятунком поліської природи зараз активно займається команда проєкту «Дике Полісся» за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.
Регіональний координатор Сергій Сорокін разом із науковцями заповідника впроваджують європейський досвід, щоб «вдихнути життя» у висушені торфовища. Це не просто теорія — фахівці працюють над реальними технічними рішеннями, щоб затримати воду там, де вона була тисячоліттями.
Болота — це природні «нирки» нашого краю.
Вони працюють як гігантська губка: навесні вбирають надлишок води, рятуючи села від паводків, а влітку поступово віддають її річкам, не даючи їм пересохнути. Коли болото сухе, торф починає розкладатися і стає надзвичайно пожежонебезпечним. Саме через сухі торфовища мешканці області щоліта потерпають від їдкого диму, який майже неможливо загасити.
Рівненський природний заповідник має один із найцінніших торф’яників України та навіть Європи.
Крім того, від стану боліт залежить і добробут місцевих громад. Без належного рівня вологи зникає журавлина, чорниця та рідкісні медоноси. Висихають домівки чорного лелеки та глушця — символів нашого Полісся.
Зараз експерти адаптують «дорожню карту» відновлення під наші реалії. Основне завдання — перекрити старі меліоративні канали та підняти рівень ґрунтових вод. Це допоможе болотам знову виконувати свою головну функцію: регулювання водного балансу та клімату.
Порятунок Рівненського заповідника сьогодні — це захист усього регіону від засухи та пожеж в майбутньому.
За матеріалами: Куншт
