Новина
«Ранок, який не настав»: на Рівненщині презентували фільм про трагедію на Антопільській телевежі
14:00, 25 Квітня
Минуло чотири роки від одного з найтрагічніших днів в історії Рівненщини.
14 березня 2022 року російський ракетний удар по Антопільській телевежі забрав життя 21 людини, ще дев’ятеро отримали поранення.
У Рівному відбувся допрем’єрний показ документального проєкту «Ранок, який не настав», що відтворює хронологію тієї страшної атаки.
Хроніка, яку неможливо забути
Для мешканців області той ранок розпочався з вибухів, які назавжди змінили життя десятків родин.
Основний удар прийшовся по підрозділу Національної гвардії України, що ніс службу на Антопільській телевежі. Загинув 21 гвардієць — чоловіки, сини, батьки, які до останнього подиху залишалися вірними присязі.
Команда журналістів «Суспільне Рівне» повернулася до подій 2022-го, щоб крок за кроком відновити хронологію атаки.
У стрічці використано унікальні архівні кадри перших хвилин після удару та процесу розбору завалів, які раніше не оприлюднювалися з міркувань безпеки та етики.
Біль крізь роки
Стрічка «Ранок, який не настав» — це не просто документалістика, це глибока емоційна сповідь.
У центрі проєкту — свідчення рідних, які вчилися жити заново після втрати найдорожчих.
«Це не просто історія про удар. Це історія про людей, про життя, які обірвалися, і про пам’ять, яку ми маємо зберегти. Нам було важливо показати правду – без прикрас, але з повагою до кожного, кого торкнулася ця трагедія», – зазначає авторка фільму Іванна Власюк.
Докази воєнного злочину
Для військовослужбовців рівненського підрозділу НГУ цей фільм став даниною пам’яті побратимам.
Офіцер служби інформації та комунікації лейтенант Марина Кривульська підкреслює, що робота над стрічкою була спільною справою журналістів та військових.
«Ми спілкувалися з родинами, шукали архівні матеріали. Цей фільм – болюча хроніка двох десятків родин, докази воєнного злочину росіян і водночас данина пам’яті нашим побратимам», – каже вона.
Чому це важливо зараз?
Мета проєкту — не лише вшанувати загиблих, а й вкотре нагадати світові про необхідність відповідальності за скоєне.
Кожен кадр розбору завалів, кожна розповідь матері чи дружини — це свідчення для майбутніх трибуналів над агресором.
Для довідки: Ракетний удар по Антопільській телевежі став однією з наймасштабніших одномоментних втрат на Рівненщині від початку повномасштабного вторгнення.
Переглянути фільм: «Ранок, який не настав»
