Новина
Підтвердилася загибель військового з Костопільщини Василя Ващука
14:00, 21 Лютого
Рік невідомості, надії та щоденних молитов завершився страшною звісткою. Захищаючи волю та незалежність України, загинув житель села Тихе — Василь Ващук.
Про це повідомила Малолюбашанська сільська рада.
Василь Володимирович народився 4 вересня 1974 року. Його життєвий шлях був тісно пов’язаний з рідним краєм: з 1981 по 1991 рік він навчався у Мирненській школі. Після навчання, у грудні 1992 року, розпочав службу в армії на посаді водія, а в листопаді 1994 року був звільнений у запас.
У мирному житті Василь багато працював задля розбудови країни. Свого часу трудився у БМУ «Свемон-Волинь». Довгий час працював у Костопільському міжрайонному управлінні водного господарства (Державне агентство водних ресурсів України).
З перших днів великої війни Василь не залишився осторонь — спочатку вступив до лав Територіальної оборони, а вже 15 березня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-зенітником у складі 71-ї окремої єгерської бригади. За мужність та взірцеве виконання обов’язку був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотим Хрестом».
Шлях Василя на цій війні став справжнім випробуванням для його близьких. Ще у лютому 2025 року родина отримала перше сповіщення: під час виконання бойового завдання 20 лютого 2025 року в районі населеного пункту Улакли Покровського району Донецької області солдат Ващук Василь зник безвісти.
За результатами проведених експертиз та розслідування, офіційно підтверджено: солдат Василь Ващук, стрілець-зенітник зенітного ракетного відділення, загинув 20 лютого 2025 року.
Донька згадує:
«Для нас тато був прикладом на все життя, другом. Він багато чого навчав, щоб у подальшому житті нам це знадобилося. Для нас тато — це надійна опора, джерело безмежної любові, захисту та мудрості. Нам його буде дуже не вистачати… Він завжди був за справедливість і чесність. У листопаді 2024 року, коли був у відпустці, ми просили: “Тату, не їдь…”, а він відповів: “Дівчата, я так не можу — там хлопці…”. Він завжди захищав і оберігав свою сім’ю, ніколи нікому не відмовляв у допомозі та був найкращим дідусем для своїх онуків».
Співчуття дружині, дітям та всім рідним загиблого.
Закликають жителів громади гідно зустріти Героя, який повертається додому «на щиті» через рік після свого останнього бою.
Чин поховання
Понеділок, 23 лютого 2026 року:
▪️11:50 —урочистий в’їзд траурного кортежу в місто Костопіль
(вулицями Рівненська — Руданського)
▪️12:00 — прощання на майдані Т. Г. Шевченка.
Після загальноміського прощання:
Траурний кортеж Василя Ващука вирушить у село Тихе.
▪️12:50 (орієнтовно) — прибуття кортежу в село Тихе.
Вівторок, 24 лютого 2026 року:
▪️12:30 — заупокійна літія в домівці загиблого (с.Тихе, вул.Зелена,8)
▪️13:20 — чин похорону в Свято-Миколаївському храмі села Мирне.
▪️Після чину — прощання біля Меморіалу Вічної Слави.
Поховають Василя Ващука на діючому кладовищі села Мирне поряд з іншими загиблими воїнами.
