Новина
На Рівненщині в останню дорогу провели військового медика Олену Русанову
17:00, 15 Квітня
Здовбицька громада попрощалася з військовою медсестрою Оленою Русановою.
Вона пройшла шлях від санітарки в Донецьку до військової медсестри на передовій.
Олена народилася у грудні 1990 року на Донеччині, у місті Курахове. Життя ніколи не було до неї надто лагідним: вона звикла працювати важко і чесно — маляром-штукатуром, офіціанткою, санітаркою. Саме в лікарняних палатах Донецька Олена зрозуміла, що її покликання — допомагати тим, кому боляче.
Війна переслідувала її двічі. У 2014-му вона була змушена тікати з Донецька до рідного Курахового, а у 2022-му повномасштабне вторгнення привело її на Рівненщину.
Тут вона намагалася побудувати тихий прихисток для своєї донечки Вероніки та синів Ярослава і Дмитрика. Але спокій був неможливим, поки її рідний край нищив ворог.
У серпні 2025 року Олена прийняла найважливіше рішення у своєму житті — змінити цивільну роботу на піксель. Вона не просто пішла в армію, вона пішла туди, де її навички були найбільш потрібні — медичною сестрою.
Служба в Краматорську, постійні навчання на полігонах та виїзди на «нуль» — Олена була там, де найважче, витягуючи поранених з-під обстрілів. Вона знала, що кожен врятований нею солдат — це чийсь батько чи син, який зможе повернутися додому. Так само як вона мріяла повернутися до своїх трьох дітей.
2 квітня 2026 року серце багатодітної матері та захисниці зупинилося через вороже поранення, залишивши у вічній жалобі трьох дітей. Їй було лише 35.
Вона пішла на фронт заради майбутнього своїх дітей, щоб вони ніколи більше не мали статусу «переселенців» у власній країні.
У дітей забрали найдорожче — маму, але вони назавжди матимуть приклад найвищої людської гідності.
Пам’ять про таких героїнь, як Олена, не згасає. Вона стала ангелом-охоронцем не лише для Вероніки, Ярослава та Дмитрика, а й для всієї України, яку захистила собою.
Вічна пам’ять Героїні.
Спочивай з миром, сестро.
