Новина
Львів попрощався з лідером світового Пласту Мироном Спольським (ФОТО)
11:40, 05 Листопада
У Львові 4 листопада відбувся чин похорону підприємця, мецената та очільника світового Пласту Мирона Спольського, котрий був вихідцем з української діаспори Канади, та у 1990-х роках переїхав жити до Києва. Пластував Мирон Спольський понад 60 років та мав псевдо “Гриф”.
Пластун сеніор довір’я Спольський належав до куреня «Ватага Бурлаків», був довголітнім провідником та виховником. Свій шлях в українській скаутській організації він почав з новацтва у 1959 році. За п’ять років перейшов до юнацтва і у 1964 році склав Пластову Присягу, якій залишався вірним усе життя.
Протягом багатьох років належав до різних пластових осередків: станиці Торонто — до 1977 року, станиці Вінніпег — до 1992, а згодом, після переїзду до України, став членом станиці Київ, де активно діяв з 2005 року.
Я його запам’ятав як відповідального, як людину слова, як людину, яка давала тобі можливість як заступнику по розвитку у світі робити, реалізовувати свої ідеї, свої задуми. Він як керівник світового “Пласту” абсолютно адекватно впорався, правильно дав приклад пластунам у різних країнах як треба підходити до вирішення подібних проблем у підтримці України, — розповів член Головної Пластової Булави Андрій Ребрик.
Мирон Спольський помер 31 жовтня на 74-му році життя. 2 листопада йому віддали шану в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві. На прощання з відомим пластуном прийшли рідні, друзі та пластуни з різних куренів.
Насправді Мирон був досить унікальним чоловіком, з почуттям гумору, з відповідальністю, і коли він вже був головою світового “Пласту”, проявив надзвичайну мудрість, використовував свій життєвий досвід, — поділився спогадами товариш Мирона Спольського, пластун Ростислав Довбуш, пише “Суспільне Львів”.
Його пластова праця була багатогранною. Він був гніздовим 7-го гнізда в Торонто, виховником новаків і юнаків, бунчужним літніх і зимових таборів. Довгий час друг Мирон належав до складу Головної Пластової Булави, обіймаючи різні керівні посади, а від 2019 року — очолював її. За його каденцій Пласт розпочав виховницьку діяльність в багатьох країнах світу, серед яких Перу, Японія чи Ліван.
Поза Пластом Мирон активно присвячував час громадській праці: у 1970-ті роки очолював Крайову Управу Союзу українських студентів Канади. Був членом Ради Директорів Вінніпезького симфонічного оркестру (1986–1991), Ради Губернаторів Манітобського університету (1983–1987), а також долучався до державних і міських комісій провінції Манітоба.
Після переїзду до Києва у 1993 році відкрив заклад “Везувіо Піца” на Рейтарській, який був одним із перших цілком україномовних закладів столиці. Його офіс став офісом і для Пласту.
Пластуни і Пластунки! Сумно згадувати тих, що відійшли від нас у вічність, особливо тих, що залишили за собою почуття незаступимої втрати. Та життя не знає зупинок. Склонім у пошані наші голови перед покійним другом Мироном і попрощаймося на його могилі з твердою настановою продовжувати справу його життя. Вічна тобі пам’ять, Друже Мироне! Мандруй! Сильно! Красно! Обережно! Бистро!, – йдеться у повідомленні Головної Пластової Булави.
