Новина

Хто і як віддасть «Будинок побуту» в Рівному за “сірою” корупційною схемою

12:06, 06 Січня

30 грудня депутати Рівнеради проголосували за продаж без конкурсу «Будинку побуту». Зробили це за “сірою” корупційною схемою. Цю схему описали журналісти сайту “4 влада”.

Тож невдовзі місто втратить актив, який приносить до бюджету в рік понад 4 мільйони. А в разі належного господарювання, може приносити значно більше. Також майбутні нові власники матимуть право на викуп близько 38 соток землі під будівлею в самому центрі міста.

Вигоду від цього отримає бізнесово-політична група пов’язана із забудовником Романом Курисом та полковником СБУ Олегом Назаруком.

Пропонуємо Вашій увазі матеріал журналістів-розслідувачів.

Торгову мекку рівненських базарників – «Будинок побуту» місцеві депутати фактично готують віддати у приватну власність новому орендареві – ТОВ «Рентбудсервіс».

Ми вже згадували цю фірму. Її директор – брат колишнього полковника рівненського управління СБУ Олега Назарука – Едуард Назарук, одна із засновників – неповнолітня донька Олега Анна Назарук, а бенефіціар – його дружина Ірина Юхименко-Назарук.

Ми дослідили, яким чином вони цілком легально можуть отримати комерційно привабливу прибуткову нерухомість в центрі міста без конкуренції та за нижчою ціною. Допомогли їм у цьому, як виявилось, міські чиновники. А точніше створений ними документ.

Приглянулась семиповерхівка на базарі

«Будинок побуту» для рівнян та мешканців околиць відомий тим, що там можна було зробити фото на документи, поремонтувати взуття, сумки, підлатати одяг, підстригтися та отримати інші необхідні у повсякденному житті послуги. І це все у центрі міста за доступною ціною.

Для Рівного «Будинок побуту» – це 7 поверхів, 5,7 тисяч квадратних метрів торгової площі та робота 39 суборендарів. Останні платять орендареві, а той своєю чергою у бюджет міста. Цьогоріч ця сума становила 4,4 мільйони гривень, відповіли нам у запиті із Рівнеради.

2,5 мільйони від цієї суми – це авансовий платіж за 6 місяців від нового орендаря торгової мекки – ТОВ «Рентбудсервіс». Інша сума – плата від минулого орендаря Малого приватного підприємства «Моріон».

Договір оренди із містом ТОВ «Рентбудсервіс» підписало у серпні 2021-го. Виграло його на аукціоні Прозоро.Продажі, запропонувавши вищу на 7 тисяч гривень ціну від стартової.

Конкурентом на торгах виступив колишній орендар, який мав переважне право оренди – МПП «Моріон». Але це підприємство благополучно здалося у першому раунді.

Ми додзвонитися до директора фірми «Моріон» Романа Богуцького. За його словами, «Будинок побуту» для «Моріону» був не надто вдалим бізнесом: «працювали в мінус». Про які суми йдеться, він не захотів озвучити. «Працювали в мінус», проте з року в рік більше 20 років продовжували орендувати.

– Фірма, яка зайшла, вони готові вкладатися в об’єкт. Ми порахували, що для нас виходити за ту планку, яку ми можемо, не рентабельно, – сказав Богуцький.

Директор фірми додав, що якби «Моріон» продовжив боротися на аукціоні і виграв би його з вищою ціною, то довелося б піднімати ціни суборендарям. Цього робити не хотіли, аби не розпочати із ними конфлікт.

Також Богуцький розповів, що покинути аукціон їх не просили і не тисли. Нібито все за власним бажанням.

Тож за договором між Управлінням комунальною власністю (УКВ) та переможцем «Рентбудсервісом» останній буде платити місту 348 тисяч 292 гривні оренди на місяць.

Якщо підрахувати, то за 5 років, на які підписаний договір, орендар повинен сплатити місту 20,8 мільйонів гривень. Це більше 4,1 мільйона гривень у рік.

Здавалося б перемога. Є нібито конкурентні торги, є переможець, є дохід міста від власної нерухомості.

Але судячи з останніх подій, міським депутатам не потрібен актив, який щороку даватиме дохід. Згодом пояснимо чому, а зараз розповімо про фірму-орендаря.

«Свої люди» Куриса, сім’я та адвокат Назарука

«Четверта влада» про «Рентбудсервіс» згадувала, коли писала про дерибан землі учасників бойових дій на сході України в селі Старожуків Зорянської громади.

Як йшлося у розслідуванні, ексзаступник начальника Рівненського СБУ, раніше підозрюваний у покриванні бурштиновидобутку, Олег Назарук, його адвокат Андрій Давидюк та «своя людина» забудовника Романа Куриса Олександр Козяр разом з іншими належать до бізнес-тусовки, члени якої причетні до виведення 24-х гектарів сільськогосподарської землі у приватні руки.

Щодо розслідування, висвітленого в матеріалі про земельних махінаторів, Олег Назарук подав судовий позов. «Четверта влада» довела свою правоту як в першій так і в апеляційній судових інстанціях.

У тому розслідуванні йшлося в основному про іншу фірму, але й орендар «Будинку побуту» – Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентбудсервіс», належать сім’ї Назарука і Давидюка, а раніше також належало «своїй людині» Куриса.

Заснована фірма у 2018 році. Статутний капітал, за даними аналітичної платформи Youcontrol, 26,7 мільйонів гривень.

Товариство також має будівлю та землю в центрі Рівного навпроти Рівненської облдержадміністрації, – на вулиці Кавказька,3 та три елітні авта. Власне у будівлі «Рентбудсервісу» на Кавказькій був чи й досі є офіс Романа Куриса.

У 2021-му серед бенефіціарів «Рентбудсервісу» – дружина Назарука Ірина, серед власників – донька Анна, а керує – брат Едуард. Інші власники фірми: адвокат Назарука після звільнення із СБУ Андрій Давидюк та його мати Ніна.

У 2018-му серед засновників фірми була «своя людина» Куриса Олександр Козяр. Разом із ним було ще троє: нині покійний батько Назарука Василь і чоловіки з іменами Володимир Мащенко та Руслан Заремба.

Як ми вже розповідали у іншому розслідуванні, під час місцевих виборів 2020-го року, Володимир Мащенко для Романа Куриса – непересічна людина.

Він виступив замовником будівництва першого будинку на околиці Рівного. Згодом поле, де вирішив будуватись Мащенко, стало мікрорайоном «На щасливому» Романа Куриса. Наразі Мащенко керує в деяких фірмах забудовника.

Інший засновник «Рентбудсервісу» у 2018-му – Руслан Заремба – теж бізнес-партнер Романа Куриса.

Він директор фірми «Рейсол» дружини Куриса Олени, яка наразі в стані припинення. Серед іншого, він також у фірмах із депутаткою Рівнеради та головою фракції «Рівне разом» Світланою Марчук, яка до виборів очолювала «Західбуд-Рівне» Романа Куриса.

Ось ми і підійшли до Рівнеради і депутатів.

Світлана Марчук стала першою після Віктора Шакирзяна у виборчому списку партії «Рівне разом» до Рівненської міської ради 2020-го року. Наразі вона голова однойменної фракції у міській раді.

Вибори на міського голову Шакирзян, як відомо, програв, але посів другу за важливістю посаду у Рівному – секретаря міської ради.

Як ми писали, Шакирзян із Романом Курисом – куми. Мають спільне майно, спільний бізнес, та швидше за все спільні політичні амбіції. Тільки замість Романа Куриса їх втілив «чистий» кандидат – Віктор Шакирзян.

Примітно і те, що на весіллі депутата Рівнеради від фракції «Рівне разом» Святослава Стельмащука, Роман Курис, Віктор Шакирзян та Андрій Давидюк із дружинами сиділи поряд за одним столиком. У фейсбуку Давидюк із Курисом активно поширювали агітацію за Шакирзяна під час виборів минулого року.

Голосування за «кота у мішку»

Повертаємось до нашого «Будинок побуту». Тож «Рентбудсервіс» виграв аукціон і підписав договір із містом про оренду комунального об’єкту 18 серпня 2021 року.

На позачерговій сесії 30 вересня депутати виключили «Будинок побуту» з об’єктів, які не можна приватизувати. Згодом, буде зрозуміло для чого і чому.

У самому питанні 372 на сесії ні слова про «Будинок побуту». Коротко воно звучало як внесення змін до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Рівного, що не підлягають приватизації.

На відео із сесії видно, що депутати голосували двічі. Спочатку не вистачило одного голосу. Але після повторного голосування прийняли рішення 22 голосами депутатів фракцій «Рівне разом», «Європейська солідарність», «Свобода» та «За майбутнє».

У пояснювальній записці до проєкту рішення, яким будинок виключили зі списку неприватизованих, вказано, що підставою для цього є лист-прохання орендаря. Примітно, що цю записку до самого рішення не додавали.

Приводом для голосування, яке фактично передує приватизації «Будинку побуту» став лист.

Цей «лист щастя» «Рентбудсервісу» ми отримали на запит від міської ради.

На папері орендар «Будинку побуту» аргументує, що приміщення слід виключити із переліку об’єктів, які не можна приватизовувати, бо воно «не забезпечує виконання функцій міськради, або не відноситься до об’єктів, які мають соціальне, економічне, чи інше значення».

Власне, «Будинок побуту» є багато років активом, який має економічне значення: гроші з його оренди наповнюють бюджет.  Вкладаючи у цей актив можна щороку більше й більше на ньому заробляти. І про це вочевидь знає «бізнес-тусовка», яка поклала на нього око.

Із січня до жовтня 2021 року міська рада отримала від здачі майна в оренду 15 мільйонів гривень, відповіли нам на запит в Управлінні комунальної власності. Як ми писали вище, тільки один «Будинок побуту» приніс до бюджету майже третину – 4,4 мільйони.

Але на думку нового орендаря, таке наповнення бюджету – це неважлива функція, тому приміщення слід виключити із тих, що не можна приватизовувати.

Ще один аргумент орендаря: будинок потребує невід’ємних поліпшень, бо підвал затоплює, дах протікає, фасад не утеплений, вікна старі.

Але покращити торгову мекку Рівного «Рентбудсервіс» не може, бо: «нормативний акт, який регулює порядок надання такого дозволу передбачає відмову, якщо об’єкт оренди перебуває у переліку тих, що не підлягають приватизації» – вказано у посланні до міської ради.

Цікаво, що у листі не сказано, що за нормативний акт мається на увазі. «Шукайте самі» – напевно вирішив орендар. Ну, що ж. Ми знайшли.

Схема безконкурентного привласнення майна

Невід’ємні поліпшення, згідно із законодавством – це заходи, здійснені орендарем за час оренди, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Це, наприклад, ремонт того ж даху чи заміна вікон, утеплення – коли договір оренди закінчиться, ці поліпшення орендар не забере із собою.

Щоб провести «невід’ємні поліпшення» комунального майна, орендар повинен отримати дозвіл від міської влади. Це передбачено статтею 21 ЗУ «Про оренду державного і комунального майна».

Окрім цього, місцеві ради самі уповноважені готувати та затверджувати правила погодження таких дозволів, каже експерт з питань оренди державного та комунального майна, проєктний менеджер Prozorro.Продажі Владислав Уривський.

У Рівному такий документ існує –  «Положення про надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого комунального майна». Назва довга, тому надалі будемо називати його просто – Положення.

Той нормативний акт, на який посилається Едуард Назарук у листі – це швидше за все і є це Положення.

Затвердили його у Рівному ще у 2000-му, а згодом оновили у 2006-му та 2015-му роках. У 2018-му Рівнерада хотіла змінити документ, після набуття чинності Закону «Про приватизацію державного і комунального майна». Але поки що цього не зробила, попри те, що з лютого 2020-го року діє новий Закон «Про оренду державного та комунального майна».

Тож згідно з діючим Положенням у Рівному, орендодавець може відмовити у невід’ємних поліпшеннях орендареві, якщо об’єкт, який останній хоче ремонтувати, є у списку тих, які не можна приватизовувати.

Проєктний менеджер Prozorro.Продажі Владислав Уривський каже, що Положення, яке діє у Рівному, застаріле, а причина відмови у невід’ємних поліпшеннях через те, що майно внесене до списку об’єктів, які не можна приватизувати, виглядає дивною. Фото з його фейсбуку

–  Якщо об’єкт не включений у перелік на приватизацію, орендар не зможе його приватизувати, а робити невід’ємні поліпшення він може, – пояснює експерт, посилаючись на статтю 21 закону «Про оренду державного і комунального майна».

Стаття 21, яку має на увазу експерт, звучить як «Здійснення поліпшень та ремонту майна, переданого в оренду». У ній вказано кілька причин, чому орендареві можуть не дозволити робити невід’ємні поліпшення:

• якщо об’єкт їх не потребує,
• якщо це можна зробити в рахунок поточного ремонту,
• якщо майно потрапило в оренду без аукціону.

Якщо такий дозвіл отриманий і поліпшення зроблені, то:

–  Кошти, які вклав орендар у невід’ємні поліпшення йому можуть повернути за рахунок орендної плати, або він може отримати компенсацію після закінчення договору, – тлумачить Владислав Уривський.

Але у Рівному такого немає. У Рівному працює сіра схема безконкурентного привласнення майна громади.

Давайте, ще раз прояснимо: в Україні орендарі повинні отримати дозвіл на невід’ємні поліпшення комунального майна у місцевих рад.

У Рівному із 2015-го року, цей дозвіл не дають, якщо орендар хоче поліпшити майно, яке не можна приватизувати. Тому, щоб зробити ці невід’ємні поліпшення, об’єкт віддають на приватизацію і орендар має першочергове право викупити його, якщо зробив поліпшень на не менш ніж 25% вартості майна (за Законами  «Про приватизацію…» та «Про оренду…»).

Тож маємо легальну і чинну схему безконкурентного привласнення комунального майна через невід’ємні поліпшення. І, як свідчить практика, часто за заниженою вартістю.

Як у інших містах

Щоб перевірити як це працює не в Рівному, ми надіслали запити до місцевих рад обласних центрів України (крім тимчасового окупованих та Вінниці, її знайшли у вільному доступі). На момент публікації ми отримали відповіді по суті від 18-ти місцевих рад.

9 із них вказали, що не приймали своїх документів. Даючи дозвіл на невід’ємні поліпшення комунального майна вони керуються Законом «Про оренду …» із врахуванням Порядку здійснення ремонту та невід’ємних поліпшень затвердженим Кабміном у Постанові № 483 у 2020-му році. Тобто найновішими законами та актами.

9 міських рад надіслали нам власні, затверджені депутатами, порядки та положення: Ужгородська, Івано-Франківська, Луцька, Кропивницька, Харківська, Львівська, Тернопільська, Полтавська та Дніпровська. Порядок у Вінниці ми знайшли у відкритому доступі. Тож загалом їх 10.

У жодній із цих міських рад ми не знайшли такої причини відмови орендарям, яка є у Рівному: покращувати тільки те комунальне майно, яке є у переліку на приватизацію.

Щодо такої вимоги дивується експерт Владислав Уривський:

– Я не можу собі уявити, чому ваші депутати це зробили [прийняли таку причину відмови]. Виходить, вони припустили, що «оскільки ми не хочемо, щоб цей об’єкт був приватизований, то який сенс дозволяти робити невід’ємні поліпшення».

Управління комунальним дерибаном

На сайті Рівненської міської ради ми знайшли Положення, яке змінювали у 2006-му році. Там такої причини відмови, яка існує зараз, ми не знайшли. З’явилася вона при міському голові Володимиру Хомку та керівниці УКВ Наталі Поліщук – у 2015-му році.

Як Рівне може втратити високодохідний актив

Коли «Будинок побуту» подавали на аукціон із оренди, його оцінили у 33,8 мільйони гривень.

У записці до проєкту рішення Рівнеради про виключення об’єкту зі списку неприватизованих вказано, що прогнозовані витрати «Рентбудсервісу» на невід’ємні поліпшення складуть 11,8 мільйонів. Таку суму обрали не випадково.

Згідно із законодавством, орендар повинен зробити поліпшень на суму не менше 25% від вартості об’єкту за оцінкою, щоб претендувати на безконкурентний викуп майна.

– Якщо орендар у майбутньому захоче викупити об’єкт, то він не буде платити цих 11 мільйонів, – каже Владислав Уривський, тим самим заперечуючи твердження екскерівниці УКВ Наталії Поліщук.

– Головна частина приватизації, яка ймовірно буде відбуватися – це оцінка, яку орендар буде робити. А оцінщик може «намалювати», що хоче (чи що його стимулюють намалювати, – ред.).

– Орендар може найняти свого оцінщика, який наприклад йому порахує вартість майна 20 мільйонів. І от 11 мільйонів він вже вклав. Тому він може заплатити тільки залишок і таким чином нанесе збиток місцевій громаді.

Фактично, прогнозовані 11,8 мільйонів – це вже 25% вартості «Будинок побуту», адже якщо додати суму поліпшення і оцінку, яка вже зроблена, то разом буде більше 44-х мільйонів.

Але якщо «Рентбудсервіс» і справді заплатить хоча б 33 мільйони, то це вже буде непогано. Бо може бути і таке, що його людина оцінить майно і в 11 мільйонів, тоді орендарю і взагалі не доведеться доплачувати:

–  Це буде дуже зухвалий приклад, – вважає експерт і додає, – зараз ви не зрозумієте, яка буде ситуація далі.

Ексначальниця УКВ Наталія Поліщук наполягає, що Управління саме шукає оцінщиків (на конкурсній основі) і що рівненські орендарі при викупі завжди платять повну ринкову вартість. Тобто два рази платять за поліпшення.

– Оцінщики, які мають сертифікати, внесені до реєстру. Відбір завжди проводиться Управлінням і оцінщик несе кримінальну відповідальність за свої дані в оцінці (лише в теорії, – ред). Це моніториться Фондом держмайна. І повірте, ніхто не буде зменшувати вартість комунального і державного майна, бо можна залишитись без ліцензії, – вважає експосадовиця.

– Якщо шляхом викупу будуть приватизовувати, то заплатять повну ринкову вартість у бюджет. Принаймні так було, а як буде, я не знаю.

Посадовці уникають пояснень, чому майно фактично віддали бізнес-групі

Як буде, точно ми не змогли дізнатися у телефонній розмові із нинішньою начальницею УКВ Олесею Смоловик, бо вона не знайшла часу, щоб пояснити рівнянам. Розмова тривала менше 6 хвилин.

Жінку призначили на посаду у червні цього року. Вона колишня адвокатка, тому на юридичних нюансах вочевидь повинна розумітися.

Стосовно Положення про дозволи орендарям на поліпшення, вона сказала, що документ «розроблявся не за її часів», тому вона не хоче його коментувати. Лише додала, що «якщо його читати буквально, це може бути підставою» віддати комунальне майно орендарям, а може й не бути.

Наприкінці розмови Олеся Смоловик сказала:

– Я з поваги до журналістів, все прекрасно. Але якщо ви хочете мені питання якісь задавати, то якщо в мене буде час, я вас прийму, а ні то звертайтесь письмово. Ми вам надали всю інформацію на запити, чи ні?

Ми надіслали додатково запитання, які не обговорили із посадовицею на пошту УКВ. У листі немає відповідей на всі запитання.

Зокрема, ми просили описати процес отримання дозволу на невід’ємні поліпшення. Це нам не пояснили, а відправили читати Положення.

Відповідь на таке запитання було б важливо почути не тільки через описане вище рішення депутатів, а ще й через те, що до сесії і після листа «Рентбудсервісу» свою згоду поліпшити «Будинку побуту» дав і міський голова Рівного Олександр Третяк. Ми намагались отримати від нього відповідь через речницю міської ради Оксану Власюк.

Запитання, яке ми хотіли поставити меру, звучало так: для чого ви дали завдання УКВ дати дозвіл на невід’ємні поліпшення, при тому що згідно з діючим положенням цей дозвіл дасть право приватизувати «Будинок побуту», а згодом і землю без конкурсу? 

Відповіді ми не отримали ні від міського голови, ні від його заступника Ігоря Кречкевича, до якого нас направила речниця.

Також у Олесі Смоловик ми запитували і про те чи погоджується вона, що пункт у Положенні відмовляти орендарям у поліпшенні майна, яке не підлягає приватизації фактично дозволяє орендареві отримати майно без конкурсу.

Нам відповіли: «вiдмова орендарю в наданнi дозволу на проведення невiд’ємних полiпшень автоматично не дає можливостi отримати майно без конкурсу».

Тобто, нинішня місцева влада Рівного не бачить проблеми, які і попередники.

Що каже орендар та «друзі»

Згідно з даними аналітичної платформи Youcontrol, «Рентбудсервіс» має 26,7 мільйонів статутного капіталу. Ми припустили, що ніяких 33 мільйони при викупі «Будинку побуту» вони доплачувати не будуть. І власне це непрямо підтвердив Андрій Давидюк.

Скільки готові заплатити і чи будуть привласнювати майно, ми запитали у адвоката Андрія Давидюка – одного із засновників «Рентбудсервісу». Можна сказати головного, адже як він вже розповідав нашій журналістці він «безпосередньо його створював».

Із годинної розмови із адвокатом ми обрали фрагменти, які стосуються «Будинку побуту» та «Рентбудсервісу».

Андрій Давидюк розповів, що побачити стан об’єкту цілком змогли вже після перемоги на аукціоні. Не увесь ремонт, який робить орендар, підпадає під невід’ємні поліпшення. Останні включають гідроізоляцію даху, заміну вікон та утеплення фасаду. Це підтверджує також кошторис, який ми отримали на запит до міської ради.

Згідно із попереднім кошторисом, який ми отримали, на поліпшення витратять 11,6 мільйонів (менше, ніж у пояснювальній записці до проєкту рішення). Це 34,4% від оціненої вартості об’єкту.

За словами Давидюка, в основному поліпшують будинок, щоб зменшити комунальні платежі.

Ми запитали у Андрія Давидюка для чого його фірмі взагалі «Будинку побуту», адже наскільки нам відомо, інших таких об’єктів, окрім Кавказької, вони не мають.

–  Взяли [в оренду] для того, щоб використовувати його в своїй господарській діяльності, але це наші особисті плани. Я не збираюсь вам про них розповідати. 

На запитання хто був більше зацікавлений у «Будинку побуту»: кум Давидюка Роман Курис чи його опосередкований партнер Олег Назарук, адвокат відповів:

– Цих людей не було на аукціоні і вони точно не брали участі в оренді.

Втім уточнив, до чого тут Роман Курис. Ми пояснили, що Мащенко та Козяр люди із бізнесів забудовника – вони були серед перших засновників фірми у 2018-му. На це Давидюк сказав:

– В мене було багато партнерів у бізнесі, з якими я тепер не розмовляю. То вони мої, чи ваші? Ви ставите провокативні питання, щоб знову написати якусь негарну ситуацію. Ну, пишіть.

Так як «Рентбудсервіс» фактично фірма родини Олега Назарука, то ми запитали у Андрія Давидюка, чи радиться він із ним, як вести бізнес. Він після кількох уточнень та уникнення відповіді, все таки сказав:

– Родинний бізнес в мене тільки з мамою і я можу радитись із нею, але точно не з Олегом.

Щодо того, чи приватизує «Будинок побуту» родинна фірма Андрія Давидюка та Назаруків, адвокат поки «не готовий сказати».

Спочатку він казав, що вартість – 33,8 мільйони, в яку оцінене майно, – «надули». Сам він вважає, що стільки об’єкт не коштує. Ми уточнили, скільки тоді він готовий заплатити за «Будинок побуту» в разі викупу – він не відповів точно, лише сказав, що це залежатиме від оцінки.

Якщо фірмі таки доведеться заплатити 33 мільйони, то їх «позичать» може навіть у «Четвертої влади» із сарказмом каже адвокат. За його логікою, у організації нібито багато грошей, адже донором у деяких проектах був фонд «Відродження». Примітно, що спекулювати на цьому почав і Роман Курис коли ми звернулись до нього із запитаннями про його зв’язки із Олегом Назаруком, Віктором Шакирзяном та «Рентбудсервісом».

– Пан Віктор Шакирзян дійсно був одним з кандидатів на посаду міського голови, але він ніколи не був моїм кандидатом, так як займаюсь бізнесом і в політичних партіях не перебуваю.

Віктор Шакирзян не захотів спілкуватися із нами без надісланих запитань йому на пошту секретаря Рівнеради

Віктор Шакирзян відмовився відповідати на запитання стосовно зв’язків із фактичними та номінальними власниками «Рентбудсервісу». Нібито фірма виграла аукціон чесно, тому це «не має сенсу» – вказано у його письмовій відповіді.

Наприкінці нагадаємо, що ще у 2011-му році «Четверта влада» дізналася про схему викупу, за якою працюють оцінщики.

Наближені до міської влади джерела розповідали, що експерт і клієнт, який викупляє майно, між собою можуть домовитись про ту чи іншу ціну. Мотивувавши грошима експерта, бізнес може зекономити 20-30 відсотків від вартості майна.

Якщо якийсь чиновник чи правоохоронний орган помітить що ціна занизька, бізнесмени з ними можуть все «порішати» – тоді при перевірках ніхто не знаходить порушень – все в межах закону. Оцінку експерта ще рецензує інший експерт, тоді експерт експерта покриває і ще й на цьому заробляє.

Після виходу матеріалу “4 влади”, відбулась сесія Рівненської міської ради. Депутати таки проголосували за це резонансне рішення.

Ось хто з депутатів фактично позбавив рівненську громаду цього майна, проголосувавши ЗА цей проєкт рішення:

РЕКЛАМА