Новина
Громади Рівненщини повідомили про загибель двох Захисників – Володимира Пахолюка та Олександра Агафонова
13:41, 12 Червня
Здолбунівська міська рада повідомила, що підтвердилася загибель солдата Володимира Григоровича Пахолюка з м. Здолбунів, який вважався зниклим безвісти.
Володимир Пахолюк загинув 26 липня 2024 року на Харківщині. Йому було 44 роки.
- 9.00 – 9.30 – зустріч в м. Здолбунів, коридор шани. Маршрут: вул. Коперника – вул. Шкільна – вул. Василя Жука – вул. Грушевського – пл. Героїв Майдану
- 9.30 – 10.00 – громадянська панахида, прощання
- 10.00 – 10.15 – супровід до будинку. Маршрут: вул. Грушевського – вул. Шевченка – вул. Паркова – вул. Степана Бандери – вул. М. Драгоманова – вул. М. Леонтовича – вул. Калнишевського
- 10.15 – 10.30 – літія
- 10.30 – 10.45 – супровід до Собору Успіння Пресвятої Богородиці м. Здолбунів. Маршрут: вул. Грушевського – вул. Шевченка – вул. Паркова – вул. Степана Бандери – вул. Огієнка
- 10.45 – 11.15 – відспівування в храмі, прощання
- 11.15 – 11.30 – супровід до місця поховання. Маршрут: вул. Огієнка – вул. Коперника
- 11.30 – 12.30 – поховання
Сарненська громада втратила ще одного свого Захисника — молодшого сержанта Олександра Михайловича Агафонова.
44-річний Олександр народився у селі Новогригорівка Генічеського району Херсонської області. У дитинстві разом із родиною переїхав до Сарн, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у Сарненській загальноосвітній школі №4. Після її закінчення відразу почав працювати, а згодом проходив строкову військову службу у Морському флоті.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він не залишився осторонь. 14 березня 2022 року добровільно став до лав 66-го окремого батальйону територіальної оборони, обравши шлях захисника своєї держави. Для Олександра військова служба була не лише виконанням обов’язку, а й покликом честі та відповідальності. За час служби він заслужив повагу командирів і побратимів, був нагороджений відзнаками та грамотами за сумлінне виконання службових завдань, мужність і відданість військовій присязі.
У 2025 році під час виконання бойових завдань на території Курської області Захисник отримав важке поранення. Попри пережите та тривале лікування, він не зламався і після реабілітації продовжив службу. Згодом був переведений до 158-ї окремої механізованої бригади, де обіймав посаду командира третього міномета. Серед побратимів був відомий за позивним «Гафа».
Олександр був людиною сильного характеру, мужнім і відданим Україні Воїном. Він пройшов крізь важкі випробування війни, зберігши стійкість духу, людяність та вірність своїм принципам. Саме таким — щирим, надійним, відповідальним і незламним — він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів та побратимів.
Пережиті бойові випробування, важке поранення та тривале лікування залишили глибокий слід на здоров’ї Олександра. 2 червня 2026 року у госпіталі його серце зупинилося.
Прощання та поховання відбудеться завтра, 13 червня. Маршрут жалобного кортежу:
- початок руху містом о 10:00: Костопільська – Європейська – С.Бандери – Шевченка
- 10:15 год.- прощання вдома (вул. Шевченка, 12)
- 11:00 год.- чин відспівування у Свято-Покровському храмі (вул.Ковельська)
- 12:00 год.- прощання на центральній площі міста
- 12:45 год.- поховання на Алеї Героїв (вул. Шарпака)
Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.
Вічна пам’ять та шана Захисникам України! Схиляємо голови в скорботі.
