Новина
Четверо бійців з Рівненщини назавжди лишаться у нашій пам’яті
13:10, 05 Вересня
Сьогодні, 5 вересня, для Рівненщини трагічна дата, адже у цей день втратили свої життя захищаючи кордони України троє мужніх воїнів – Олександр Кравченко, Іван Лемещук, Іван Сова. Та Михайло Ошурко мав відсвяткувати свій 22-й день народження. На жаль його життя обірвалося на 21-му році.
Кравченко Олександр народився 2 квітня 1996 р. в селі Роздольне Зміївського району Харківської області. У 1998 році сім’я переїхала на Рівненщину в село Тесів на Осторожчині. Там юнак і закінчив 9 класів середньої школи І-ІІ ст.
У 2013 році Олександр закінчив Харківське професійно-технічне училище у Первомайську. Після його закінчення працював у воєнізованій охороні в Рівному.
До військової служби підписав контракт 26 травня 2016 року, а вже 31 травня вступив до Збройних сил України. Був старшим навідником 1-ої гаубичної самохідно-артилерійської батареї 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. Брав участь в російсько-українській війні. Трагічно загинув 5 вересня поблизу Волновахи. Поховали Героя на батьківщині.
У військовослужбовця залишилися батьки та старший брат.
Іван Лемещук – головний сержант аеромобільно-десантного взводу – командир 1-го аеромобільно-десантного відділення 5-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної ордена Червоної Зірки бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, сержант.
Народився хлопець 20 січня 1993 року в селі Гайки-Ситненські Радивилівського району. У юнака рано померла мама, тож шестирічного Івана виховувала бабуся.
Навчався у Ситненській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Завжди був оптимістом, організатором шкільних свят, подорожей, екскурсій. Мав багато друзів.
Закінчив Кременецький лісотехнічний коледж. Проходив службу в армії, залишився на військовій службі контрактником. Підрозділ, у якому служив Іван, неодноразово брав участь в російсько-українській війні.
Загинув 5 вересня 2014 року біля міста Щастя під Луганськом в бою з російськими терористами, які влаштували засідку і обстріляли колону десантників, у якій служив Іван.
11 вересня 2014 року похований на кладовищі села Ситне Радивилівського району.
На фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Іван Лемещук, 29 січня 2015 року відкрито меморіальну дошку на його честь.
Указом Президента України “За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Іван Лемещук нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Іван Сова народився 19 січня 1976 року в селі Бригадирівка Радивилівського району. У 1980 році сім’я переїжджає жити в новозбудований будинок у сусіднє село Зарічне. Іван з 1983 року навчається у Козинській середній школі, з 4-го класу – у Козинській музичній школі по класу акордеона.
З 1991 до 1995 року навчався в Рівненському музичному училищі, після закінчення якого проходив військову службу в Шепетівці Хмельницької області. Здобув військову спеціальність – навідник гранатомета. Після повернення з армії одружився, жив і працював учителем музики в Здолбунові. У 2000 році повернувся додому в село Зарічне. Разом з братом брали участь у Помаранчевій революції 2004 року.
Після захоплення Криму записався добровольцем. 8 серпня Івана відправили на навчальний полігон в Яворів Львівської області.
Тож 28 серпня 2014 року 80-ту аеромобільну бригаду, у якій служив Іван Сова навідником гранатомета, відправили на Схід. 30 серпня бригада зупинилася неподалік Луганська біля міста Металіст, де їх вперше обстріляли. Останній раз він телефонував мамі 5 вересня о 5.30 ранку. Рівно через 12 годин о 17.30 Іван загинув у бою, коли загін у складі 97 бійців на шести БТРах та двох танках вирішив вирватись із оточення.
Указом Президента України “Про відзначення державними нагородами України” за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у Збройних Силах України наш земляк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Михайло Ошурко народивя 5 вересня 1998 р. в селі Кутин Зарічненського району. Закінчив Кутинську середню школу. У 2018 році був призваний на строкову службу. Після її завершення, продовжив військову службу за контрактом. Як солдат-контрактник направлений в зону ООС.
Був розвідником-гранатометником відділення оптичної розвідки. Перебував на другій лінії бойових дій, в районі Попасної на Луганщині, в/ч А2227.
На різдвяні свята був дома, у відпустці, після чого відбув у частину для подальшого проходження служби. 25 січня 2020 р. перестало битися серце воїна-захисника. Загинув у зоні проведення ООС у Луганській області в районі Попасної. Обставини загибелі військовослужбовця наразі невідомі.
Поховали солдата з військовими почестями у рідному селі.
Вічна слава і пам’ять Героям!
