На могилі Ступницького Леоніда Венедиктовича встановлено пам’ятник, виготовлений з чорного базальту. Пам’ятник має форму хреста, який складається з трьох базальтових паралелепіпедів. Загальна висота хреста становить 170 см. Під хрестом, по обидва боки, розміщені дві прямокутні стели. Права стеля містить портрет Ступницького Леоніда, в той час як ліва стеля містить текст епітафії. Загальна ширина пам’ятника також становить 170 см. Перед пам’ятником розташований квітник (гробниця), обмежений базальтовим бортовим каменем.
Текст: Ступницький
Леонід Венедиктович
“Гончаренко”
20.05.1892 – 5.08.1944
Тут спочиває Генерал-хорунжий УПА, старшина армії УНР, шеф головного штабу УПА-Північ на Волині.. та друзі по зброї. Стояв у витоків формування армії УНР, учасник першого та другого зимових походів армії УНР.
Пам’ятник на могилі Ступницького Леоніда Венедиктовича розташований на території сільського цвинтаря в селі Дермань Перша. Ця могила розміщена на вершині пагорба, що знаходиться на краю головної алеї цвинтаря. Хрест, який є частиною пам’ятника, орієнтований на схід. З східного боку пам’ятника починається спуск з пагорба. Поруч з пам’ятником спостерігаються насадження різних видів дерев та кущів, зокрема самшиту, туї та ялівцю. Ці рослини можуть створювати природний ландшафтний фон навколо пам’ятника та підсилити його відчуття спокою та гідності.
На має кадастрового номеру. Межі ділянки не визначені.
Генерал-хорунжий Леонід Венедиктович Ступницький-«Гончаренко» (29 травня 1891 р. – 30 липня 1944 р.). Був учасником Першої світової війни, підполковником Армії УНР, учасником Першого та Другого Зимових походів армії УНР, очолював Волинську групу під час рейду Юрка Тютюнника на Житомирщину. У міжвоєнний період працював агрономом у с. Колісники Гощанського повіту та с. Бабин біля Рівного[1], інспектором цукрових плантацій на території Острозького та Гощанського районів[2], співпрацював з урядом УНР в екзилі, відправляючи на радянську територію агентів-розвідників. У квітні 1940 р. сім’ю Ступницьких репресовано радянською владою та вивезено у Казахстан. Леонід Ступницький разом з сином Юрком, намагаючись перейти кордон на територію окупованої німцями Польщі, був поранений прикордонниками та заарештований, отримав 5 років ув’язнення. Тимчасово перебував у в’язниці у місті Брест, але після початку німецько-радянської війни і захоплення міста був звільнений і приїхав у Рівне. У 1941 р. очолив підстаршинську школу (вишкільний полк) імені Холодного Яру у Рівному, брав участь у розслідуванні терору НКВС у 1939-1941 рр. у Рівному. У 1942 р. керував Окружною місцевою інституцією допомоги «Єдність» (організовував безкоштовне харчування для рівнян, нічліг нужденним, опікувався військовополоненими, людьми похилого віку), також організував Український червоний хрест у Рівному[3]. З 1943 р. у лавах УПА: спочатку був начальником штабу військової округи «Заграва», з 13 травня 1943 р. начальником Крайового Військового Штабу УПА-Північ, діяв під псевдо «Гончаренко», брав участь у боях з німцями, викладав тактику у старшинські школі «Дружинники»[4] . Долучився до практичної реорганізації і структуризації УПА та формування структур сільської самооборони. З 1944 року Леонід Ступницький під псевдонімом полковник «Шиманський» очолює штаб УПА-Південь та місцеві самооборонні відділи на Рівненщині. 30 липня 1944 р. разом з керівником ОУН на Середньо-Східних землях проводив інспекторську подорож на Острожчині. В цей час проходила чергова зачистка лісів в регіоні після бою в Гурбах, в результаті чого відбулася сутичка військ НКВС з повстанцями УПА-Південь. Троє повстанців покинули криївку, здалися радянським спецслужбам та видали криївку з Л. Ступницьким. Загинув у криївці на каменоломнях Турецької гори біля села Дермань у сутичці з НКВС 30 липня 1944 р., відбиваючись до останнього набою разом з трьома охоронцями. Аби не здатися живими усі підірвали себе гранатою[5]. Тіла генерала і повстанців через три дні поховали селяни біля місцевої школи. Став першим офіційним генералом УПА. Українська Головна Визвольна Рада 27 квітня 1945 року прийняла рішення посмертно присвоїти йому звання генерал-хорунжого УПА. Могила знаходиться у селі Дермань Здолбунівського району Рівненської області, гранітний надгробок над могилою було встановлено 4 серпня 1996 р.
[1] Український генерал. До річниці смерті Леоніда Ступницького. Горинь info. URL: https://horyn.info/posts/ukrayinskyj-general-do-richnyczi-smerti-leonida-stupnyczkogo/
[2] Марчук І. Генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький-«Гончаренко» (до Дня Героїв). Рівненський обласний краєзнавчий музей. URL: http://museum.rv.gov.ua/news/2020/05/24/general-horunzhij-upa-leonid-stupnickij-goncharenk/
[3] Давидюк Р. Леонід Ступницький: нові штрихи до біографії генерал-хорунжого УПА. Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині. С. 174-175
[4] Ступницький Ю. Спогади про пережите. 2-ге вид. Львів, Торонто, 2004. С. 39-40
[5] Давидюк Р. Леонід Ступницький: нові штрихи до біографії генерал-хорунжого УПА. Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині. С. 177
