Новина
Перший Майдан: історія студентського голодування, що похитнуло радянську владу
17:53, 02 Жовтня
Сьогодні виповнюється 35 років з часу першого “забутого” Майдану. Тоді в жовтневі дні українсььке громадянське суспільство вперше продемострувало, що готове чинити опір деспотизму.
У жовтні 1990 року, за рік до проголошення незалежності, центр радянського Києва став епіцентром унікального протесту — Революції на граніті. Протягом двох тижнів сотні студентів з усієї України голодували у наметовому містечку на тодішній площі Жовтневої революції, вимагаючи кардинальних політичних змін.
Ця акція, організована львівським “Студентським братством” та київською “Українською студентською спілкою”, стала першим масовим ненасильницьким спротивом, що похитнув основи радянської влади в Україні.
Студенти висунули п’ять ключових вимог:
- Недопущення підписання нового союзного договору з Москвою.
- Перевибори до Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі.
- Проходження українцями військової служби виключно на території України.
- Націоналізація майна Комуністичної партії та комсомолу.
- Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
Протест розпочався 2 жовтня з несподіваного маневру: замість анонсованого місця під Верховною Радою, студенти розгорнули табір у самому серці столиці, що дозволило уникнути негайного розгону. Акція швидко здобула шалену підтримку киян, які приносили воду, теплий одяг та ліки.
Переломним моментом стала трансляція засідання Верховної Ради, де депутати-комуністи глузували зі стану здоров’я голодуючих. Це викликало хвилю громадського обурення по всій країні. Тиск на владу досяг піку 15 жовтня, коли у Києві розпочався загальний студентський страйк, а на Майдан вийшли близько 100 тисяч громадян.
Врешті, 17 жовтня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила постанову, якою задовольнила більшість вимог студентів. Революція на граніті стала не лише перемогою молодого покоління, а й важливим кроком, що підготував ґрунт для проголошення незалежності України.
