Новина
«Профільний ліцей — не для сільських дітей»: директор про реалії освітньої реформи
18:22, 08 Квітня
Освітня реформа, яка передбачає створення мережі профільних ліцеїв, може мати сенс для великих міст. Однак у громадах з малою чисельністю населення, слабкою логістикою та відсутністю належної інфраструктури – вона ризикує перетворитися на фактор погіршення якості освіти.
Про це у дописі розмірковує директор Здовбицького ліцею Юрій Шадий. За його словами, підхід, закладений у реформі, фактично орієнтований на умови столиці чи обласних центрів, і не враховує реалій більшості сільських територій. Особливо критичними є два чинники – демографія і логістика.
Щоб створити повноцінний профільний ліцей, потрібен потік учнів — щонайменше 360–540 старшокласників (10–12 класи). У малих громадах, де молодь виїжджає, а народжуваність знижується, таких обсягів досягти майже неможливо. А навіть якщо заклад таки з’явиться, його перспектива — кілька років функціонування, після чого доведеться закривати через нестачу дітей.
У Рівненській області подібна ситуація стосується не лише найменших громад, а й таких центрів як Дубровиця, Корець, Гоща, Острог, Млинів. Навіть більші населені пункти на кшталт Дубна чи Костополя можуть зіткнутися з проблемами підвезення школярів із навколишніх сіл — без доріг, автобусів і реальних маршрутів.
Окрема проблема — відсутність чітких вимог до логістики. Санітарні норми більше не регулюють ані максимальну відстань до школи, ані час у дорозі, які раніше обмежувалися 15 км і 30 хвилинами. Формально, тепер можна везти учнів і за 100 км. Закон допускає й проживання у пансіонах — але, за словами Шадого, немає жодного розуміння, де вони мають бути, хто їх облаштовуватиме, хто покриватиме витрати на харчування, утримання, безпеку, побут.
— Чи є розрахунки потреби у меблях, матрацах, постільній білизні? Чи спроможні кухні цих закладів забезпечити триразове харчування для сотень учнів? Без відповідей на ці питання говорити про завершення реформи не можна, — зазначає директор.
Школа, підкреслює він, — це не лише про фінансову ефективність. Це середовище, де має бути комфортно і безпечно. У гонитві за теоретичною «профільною школою» не можна втратити вже напрацьовані, ефективні та безпечні освітні практики.
Серед пропозицій — визначити чіткий радіус підвезення до 15 км або 30 хв у дорозі, відмовитися від форми пансіонату як затратної та сумнівної в аспекті виховної складової, а також забезпечити цільове фінансування на дороги, якими планується шкільне підвезення. Визначити мінімальну кількість учнів для профілів старшої школи у кількості 14 учнів на кожен з трьох профілів по одному класові на паралелі.
