Новина
На Рівненщині вшанували пам’ять бійців УПА, полеглих у Микитових ровах
10:40, 23 Березня
22 березня у Микитових ровах, що на Рівненщині, вшанували пам’ять бійців Української повстанської армії, які загинули у бою з військами НКВС 81 рік тому. У березні 1944 року Здовбицька теренова сотня УПА вступила в нерівний бій, розуміючи, що шансів майже немає, але не здалася.
Про це повідомили у Здовбицькій громаді.
На місці бою встановлено пам’ятний хрест, біля якого щороку відбуваються поминальні заходи. Учасники події поклали квіти, схилили голови у хвилині мовчання, а священнослужителі провели панахиду за полеглими героями.
Як відбувалася битва
21 березня 1944 року о 11:00, за документами НКВС, Здовбицька сотня зібралася в урочищі Микитові рови. Війська НКВС чисельністю понад 150 осіб оточили Здовбицю, вирушили лісом у напрямку Микитових ровів та почали прочісувати територію. Вони були добре озброєні, мали міномети та кулемети, що давало їм значну перевагу.
Повстанці опинилися під щільним вогнем. Через складний рельєф місцевості піднятися з ровів і перегрупуватися було неможливо – радянські війська вели прицільний обстріл. Частина повстанців спробувала прорватися в бік Богдашева, Здолбунова та Гриновщини, але далеко не всі змогли втекти. Багатьох наздоганяли та добивали на місці.
Згідно з уточненими архівними даними, загинуло 44 бійці, з них 36 – зі Здовбиці, троє – з Орестова, троє – з Богдашева, ще по одному з Глинська та Гриновщини. Дев’ятьох полонених розстріляли пізніше за рішенням радянської влади.
Вшанування пам’яті
Комендант заходу Юрій Шадий розповів журналістам Суспільне.Рівне про перебіг бою та долю загиблих повстанців. Він зазначив, що радянська влада переслідувала всіх, хто чинив спротив мобілізації до Червоної армії.
“Окрім того, існувала група бійців, що переховувалася в криївці в лісі. Вони мали приєднатися до основної групи, яка вирушила звідси, але в ході бою частину з них було взято в полон. Внаслідок цього, місцезнаходження групи з криївки було викрите. У 1944 році, за рішенням радянсько-московського суду, бійців було заарештовано та розстріляно в жовтні. Проте рідні не знали, коли вони загинули“, – зазначив Юрій Шадий.
Місцева жителька Євгенія Скульська відзначила, що під час бою лише декілька людей змогли вибратися з оточення.
“На цей район наступала армія, яка була знята з фронту, та підрозділи НКВДистів. Останні були добре підготовлені до бою, адже використовували танки та кулемети, що призвело до великих втрат. Незважаючи на опір бійців УПА, противнику вдалося їх “придушити”. Декому з наших військових вдалося втікти“, — поділилася Євгенія Скульська.
Краєзнавиця Олеся Федорук додала, що після бою тіла загиблих збирали там, де нині стоїть пам’ятний хрест. Їх потайки ховали вночі на кладовищі, намагаючись стерти пам’ять про повстанський рух.
Священник ПЦУ Валерій Гелета наголосив, що більшість бійців УПА були юнаками, віком трохи більш як двадцять років. Вони мали слабке озброєння, але їхньою головною зброєю була незламна віра та прагнення жити у вільній Україні.
Цьогорічне вшанування доповнив молодіжний квест «Воля або смерть», аби нагадати про події того дня.
Пластун Олесь Шадий наголосив, що молодь має вивчати власну історію, а не орієнтуватися на чужий інформаційний простір:
“Сучасна молодь особливо вразлива, тому потребує належного виховання, і ми, як пластуни, беремо на себе цю відповідальність. Ми прагнемо донести до молоді правдиву історію нашого краю, щоб ми не слухали щось російське, або цікавилися їхнім контентом. У нас є власна багата спадщина та герої, яких ми повинні знати”
Організатори зазначили, що Микитові Рови включені до туристичного маршруту громади «Національно-патріотична зупинка».
