Новина
Загинув полковник Костянтин Жук: командир “Гарпуна”, пластун та легенда українського війська
18:33, 22 Січня
Захищаючи Україну від російських загарбників віддав своє життя легендарний боєць Сил оборони, президент Національної асоціації мотоциклістів України і один із засновників київського Пласту полковник Костянтин Жук.
Командир батальйону спецпризначення “Гарпун”в 2014-2015 роках, в якому свого часу воював загиблий рівнянин, пластун, журналіст Тарас Давидюк. Очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ. Йому було 68 (!) років.
“На фронті здобув вічне життя у бою полковник Костянтин Жук, брат “Нельсон”. У байкерських колах знаний як “Полк”. Незважаючи на поважний вік, після початку великої війни долучився до батальйону ГУР МО “Братство”. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців. Брав участь в управлінні обороною о. Зміїний. Загинув у Вовчанську, як командир штурмової групи, прикриваючи відхід побратимів“, – йдеться у повідомленні спецпідрозділу “Братство” ГУР МО.
Речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов зазначив, що український герой загинув ще у травні 2024 року, проте “були певні причини, так довго зберігати таємницю”.
“Костя – легендарний чоловік. Я знав його ще з юності, як пластового виховника, ну і час від часу хтось у Пласті казав, що він якийсь військовий і служить у Генеральному штабі ЗСУ“, – розповів він.
Кадровий військовий радянської армії, член Пласту та ОУН з 1990-ї років. Командир добробату «Гарпун» у 2014-2015 роках. «Очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ». 2022 року як командир батальйону «Вільна Україна» брав участь в обороні Києва, звільнені Миколаївщини. Брав участь в управлінні обороною о. Зміїний. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців.
“Знав особисто друга Полковника з 90-х. Як офіцера Генштабу, який прийшов в Пласт, щоб посилити військовий вишкіл молоді. Він робив все, що в його силах, щоб наша молодь була готовою до війни, у той час, як кадрова армія скорочувалсь і постійно реформувалась. Костя завжди говорив, що треба готуватись до тотальної війни – усім. Проводив масу вишколів для пластунів і пластунок – від парашутних починаючи. Саме він чітко артикулював, що кожен член нашого куреня – Орден Залізної Остроги – обов’язково має пройти військовий вишкіл та стати офіцером. Щоб, за потреби, бути готовим брати відповідальність. І ті, хто поставали офіцерами опісля не пошкодували. Бо були готовими!”, – повідомляє у своєму дописі Юрій Юзич
Народився Полковник 21 травня 1955 в м. Сміла на Черкащині. Православний, позапартійний. Мав три вищі освіти, які здобував у Харкові, Одесі та Києві. Базово – радіоінженер. До 1992 року служив в радянській армії на командних посадах до командира окремого батальйону включно. З 1992 року в ЗСУ, з 2004 – у запасі. 18 травня 1999 року склав пластову присягу. Двадцять років своєї військової пенсії інвестував у військову підготовку молоді. Ще перебуваючи в ЗСУ пройшов новацькі та юнацький вишколи виховників.
“Мій пластовий побратим. Якось у Вінниці на Конвенті нас разом поселили, тоді ми проговорили усе на світі. Пишаюся тим що увесь період війни перебував з Другом Полковником на звʼязку. За його запитами передавали багато цікавого обладнання від Sunflower Seeds Ukraine і навіть був його консультантом по роботі яку він проводив на північнім кордоні нашої області. Дякую друже за Чин. Вічної і теплої ватри“, – ділиться спогадом Юрій Шадий
Жив, як справжній воїн, пішов на Вічну Ватру героєм. Вічна Пам’ять Герою!
