Публікація
Українські стародруки з козацьким характером
09:28, 19 Жовтня
“Козак-херувим” Юрій Нікітін. З особистої колекції Олесі Гощук
Обличчя овальне, майже зовсім кругле, посередині чола штрихами намальована кучма волосся, на зразок чуба. Товстою рискою позначені брови, майже зливаються з ними точки маленьких очей. Від широкого носа відходять вузькі й довгі, намальовані однією лінією вуса. Замість вух із голови виходять крила, чуйно підняті вгору, штрихами позначені окремі пір’я. Йдеться про маленьке зображення розміром з квадратний сантиметр козака-херувима з Острозької Біблії 1581 р.
Ці малюнки свого часу припали до вподоби українським друкарям. Їх часто використовували як декоративний елемент у оформлені сторінок. Зображення дублювали неодноразово у різних виданнях. Зокрема, у книгах 16-17 століть острозької, львівської та київської друкарень. Як і коли з’явилася ця традиція?
Поява цього декоративного елемента пов’язана з іменем Івана Федорова. Він без перебільшення був людиною епохи Відродження, працював над винаходами, друкував книги, пропонував європейським монархам новий вид “багатоствольної артилерії”.
У 1578 р. він прибуває до двору Василя-Костянтина Острозького, який ініціює проект видання Біблії. Під час підготовки головного видання Іван Федоров надрукував в Острозі Новий завіт та одноаркуш – Хронологію Андрія Римші, які також були прикрашені херувимами. Сама ж Біблія стала справжнім шедевром, не лише як перше повне зібрання біблійних текстів, але й як зразок поліграфічного мистецтва.
Текст Острозької Біблії готувався до друку, звірявся та узгоджувався з грецькими, єврейськими та західноєвропейськими списками біблійних текстів. А редагувався та доповнювався діячами славетної Острозької академії впродовж декількох років. 12 серпня 1581 року вийшло повне видання Біблії з передмовами від імені Василя-Костянтина Острозького, ректора Острозької академії Герасима Смотрицького та з післямовою Івана Федорова.
Книга містить 1256 сторінок і за підрахунками книгознавців, Острозька Біблія має 240 000 друкованих знаків. При друкуванні було використано 6 різних за розмірами та графікою шрифтів, основний з яких стилізований під канцелярське письмо того часу, що робило книгу доступнішою для читання та сприймання. Видання розпочинається титульним аркушем у вишуканій рамці, на звороті титулу вміщено герб Острозького, в кінці книги – друкарську марку Івана Федорова. Книга немає ілюстрацій біблійних сюжетів, проте оздоблена заставками та кінцівками. І, власне, ще однією особливістю є те, що серед декоративних елементів присутні козаки-херувими. Цікаво, що дослідники книги знайшли прототип цього виливного декоративного елемента в книзі Ґжеґожа Павла із Бжезін (Польща), виданій анонімною протестантською друкарнею у 1568 р.. Зазначимо, що Федоров неодноразово звертався до запозичень видавничих рішень, наприклад одну із заставок до львівського Апостола 1574 p. в німецького гравера Ганса Зебальда Бегама – учня великого Альбрехта Дюрера.
Видання Біблії стало останнім друком у житті Івана Федорова, а загалом вийшло 12 найменувань книг, з яких 6 саме в Острозі. Близько 1582 р. Іван Федоров повернувся до Львова, де намагався відновити видавничу діяльність. 16 грудня 1583 р. він помер. На могилі Івана Федорова в Онуфріївському монастирі друзі поклали надгробок з написом на честь друкаря. Частину обладнання його друкарні скупили швець Сенько Корунка і сідляр Сацько Сенькович. Вони намагалися налагодити власну друкарню, але незабаром продали її у Вільнюс друкареві Кузьмі Мамоничу. Іншу частину обладнання викупили зі застави у лихварів львівські міщани, які займалися влаштуванням Львівського братства. У 1589 р. обладнання, яке належало першодрукареві, надійшло до братської друкарні, де дошки федоровських гравюр були у вжитку протягом XVII, XVIII і початку XIX ст. Серед друкарського приладдя знаходиться і кліше козака-херувима, котре понад 200 років використовували для відбитків декоративних елементів. Цікаво, що у Острозьких друках на одній сторінці зустрічається лише два херувимчики, частіше лиш один. Львів’яни цю традицію розвинули до маси в кілька десятків коли з небесних істот створювалася рамка тексту. Знайти ці зображення можна в таких львівських друках: Анфологіон 1643; Служебник 1646; Анфологіон 24.05.1651; Тріодь пісна 1753 та ін. У заставку Тріоді пісної (Львів 1753) друкар склав 13 херувимів, витягнутих у ряд. Майстер не соромився ставити херувимів боком або навіть повернутими на 180°, як можна бачити у невеликій кінцівці на останньому аркуші книги.
Протягом двох століть їх копіювали та переливали у друкарнях як заходу, так і сходу України. Євангеліє вчительне (Крилос 1.Х.1606); Перло багатоцінне (Чернігів 7.09.1646); Виклад церкви (Унів 1760) містять різні варіанти козака-херувима, що свідчить про використання виготовленого на зразок кліше.
У наш час херувими, створені Іваном Федоровим, здаються насмішкою над художнім і канонічним чином. Але слід враховувати, що у XVI столітті, як і раніше, сприйняття потворного та непристойного було зовсім інше, ніж видається нам. Про це свідчать неодноразові повторення цих голів різними друкарями, які, очевидно, не вбачали в них нічого шокуючого. Вираз обличчя суворий, навіть саркастичний. Такої любові до друкарського декору не зустрічається в сусідніх народів.
У наш час зараження козака-херувима набуло нової інтерпретації пензлем Юрія Нікітіна. Український іконописець додав схематичному зображенню багатства бароко, збагативши його деталями та декором.
Цьогоріч Державний історико-культурний заповідник Острога у співпраці з Громадською організацією “Братство імені князів Острозьких” втілює проєкт “Оцифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника м. Острог”. Підтримав цю ініціативу Український культурний фонд. Над зацифруванням книг працюють спеціалісти «Студії розвитку туристичного іміджу малих міст»
У рамках проєкту у Музеї книги та книгодрукування Острога створять каталог цифрових копій 40 найцінніших кириличних стародруків із колекції музею. Серед яких відвідувачі електронного ресурсу зможуть самостійно дослідити книги та знайти в них козацький слід. Загалом до каталогу увійдуть видання Острозької, Львівської, Почаївської та Київської друкарень XVI – XVIII ст. У результаті буде створено близько 20 тисяч якісних фотографій кожної сторінки стародруків.
Окрім того, нагадаю, що цьогоріч, в рамках програми “Культура. Регіони” від Українського Культурного фонду, також реалізується проект “Острозька іконописна майстерня:віртуальний музей”. Який має на меті оцифрувати твори Острозької іконописної майстерні, що зберігаються «Державному історико-культурний заповіднику м. Острог»
Андрій Брижук
