Новина
Вшановуємо пам’ять чотирьох бійців з Рівненщини
15:51, 19 Серпня
Сьогодні, 19 серпня, День пам’яті про військових Пиясюка Романа, Момотюка Дмитра, Данілова Едуарда та Андріяшева Олександра, які загинули захищаючи Україну на фронті російсько-української війни.
Цього дня 46 років від дня свого народження мав би відзначати Пиясюк Роман Володимирович.
Пиясюк Роман народився в м. Костополі. Навчався в Костопільській ЗОШ №3. Закінчив ПТУ у Камінь-Каширському що на Волині, де здобув професію столяра. 3 грудня 1993 року призваний на строкову службу. 16 червня 1995 року звільнений у запас. 19 жовтня 1995 року пішов по контракту в Костопільську військову частину. 15 лютого 1998 року звільнився і став працювати далекобійником. Працював у приватних підприємців області (перевозив вантажі в межах України).
5 вересня 2014 року добровольцем пішов на захист України Військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). 10 березня 2015 року військовий підірвався на «розтяжці» під час виконання бойового завдання у селі Златоустівка (Волноваський район) Донецької області. Поховали справжнього патріота 15 березня 2015 року на його Батьківщині, у селі Пісків колишнього Костопільського району, де проживають його батьки. У Романа Пиясюка залишилася дружина та двоє дітей.
Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Р. Пиясюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сьогодні 30 років від дня свого народження мав би відзначати захисник Момотюк Дмитро Володимирович.
Момотюк Дмитро Володимирович народився в с. Берег Дубенського району. У 1997 році його було зараховано до першого класу навчально-виховного комплексу в с. Берег. Дмитро займався спортом, брав участь у районних спортивних змаганнях з легкої атлетики, футболу. У 2006 році закінчив 9 класів НВК с. Берег, вступив до Золочівського ПТУ. Після його закінчення працював у ВАТ «Рівненська РМС». У 2009 році став солдатом Збройних сил України. 10 квітня 2014 р. Момотюк Дмитро був зарахований до Володимир-Волинської 51-ої аеромобільної бригади у 3-ій батальйон
Загинув у ніч на 24 серпня 2014 року в бою за Іловайськ (Донецька область) в районі Кутейникове. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля сіл Березне та Оленівка, під постійним артобстрілом. Похований у селі Берег.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Д. Момотюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сім років тому від рук окупантів загинув Данілов Едуард Веніамінович.
Данілов Едуард Веніамінович народився 4 серпня в місті Пінськ (Білорусь). У 1985-1988 був курсантом Васильківського військового авіаційно-технічного училища.
У 1988-2001 ніс службу у Дубенській військовій частині на посаді старшого авіаційного техніка, з 1996 року і до розформування військової частини був начальником технічно-експлуатаційної частини бомбардувального авіаполку бомбардувальної авіадивізії.
У 2001-2004 служив у військовій частині м. Броди на посаді старшого авіатехніка.
Двічі брав участь у миротворчих місіях Організації Об’єднаних Націй: у 2004 р. – у Сьєрра-Леоне, у 2005 р. – в Ліберії. Двічі нагороджений медалями Організації Об’єднаних Націй «За службу миру».
Взимку 2014 року перебував у Києві на Майдані. 24 березня 2014 року Дубенсько-Радивилівським ОРВК був мобілізований до лав Збройних сил України та направлений у військову частину м. Калинів. 19 серпня помер уві сні внаслідок пневмонії — зупинилося серце.
Без Едуарда лишились дружина й доросла донька Аліна. Похований в місті Дубно.
Чотири роки тому від рук окупантів загинув Андріяшев Олександр Володимирович.
Андріяшев Олександр народився 25 серпня 1986 року в місті Рівне. Активний учасник Революції Гідності, на київському Євромайдані пробув 5 місяців. З Майдану добровольцем пішов в батальйон «Айдар», кулеметник «афганської» роти. В армії до цього не служив, тож бойовий досвід здобував на війні. На фронт потрапив 12 серпня 2014. Учасник боїв в районі Луганського аеропорту (Хрящувате, Новосвітлівка), де зазнав контузії.
Після року служби демобілізувався, займався волонтерством, постійно їздив на фронт. Керівник рівненської міської організації “Спілка учасників бойових дій та АТО «УВО». Працював, навчався. У 2016 році закінчив Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю «Екологія».
Трагічно загинув 19 серпня 2017 року під час відпочинку ветеранів «афганської» роти «Айдару» у гідропарку м. Києва, — втопився у Дніпрі.
Похований в Рівному на Алеї Героїв кладовища «Нове» («Молодіжне»). Залишилася мати (інвалід ІІ гр.) та молодший брат.
За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов’язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2.12.2016).
Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту». Відзнака УПЦ КП — Медаль «За жертовність і любов до України». Відзнака ВГО «Країна» — Медаль «За оборону рідної держави».
