Новина
Вшановуємо пам’ять двох військових з Рівненщини
13:30, 28 Травня
Сьогодні, 28 травня, День пам’яті про двох військових з Рівненщини, які загинули захищаючи Україну на фронті російсько-української війни.
28 травня 50 років від дня свого народження мав би відзначати Рудик Юрій Володимирович.
Народився в м. Славута Хмельницької області. Восьмирічну освіту здобував у Майківській восьмирічній школі, навчався в Тучинській школі-інтернаті, пізніше – у загальноосвітній школі с. Русивель. Технічну освіту отримав у Корецькому ДТСААФ.
У 1989 році був призваний до армії. Після служби працював водієм у місцевому колгоспі, будівельником у приватному секторі.
21 липня 2017 року Юрій Рудик підписав контракт на проходження військової служби на російсько-українській війні. Служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді у с. Золоте Попаснянського району Луганської області.
18 листопада при виконанні бойового завдання на Луганщині отримав важке поранення голови від кулі снайпера. Понад два тижні перебував у глибокій комі в лікарні ім. Мечникова міста Дніпра. 4 грудня 2017 року Юрій помер у віці сорок шість років, так і не прийшовши до свідомості.
Вночі 6 грудня односельці зустрічали героя, тримаючи в руках свічки та квіти. Похоронений на кладовищі села Майків Гощанського району. У Юрія залишилися син, донька та троє маленьких онуків.
Також 35 років від дня свого народження мав би відзначати Білець Петро Васильович.
Народився 28 травня 1986 року в селі Нетреба колишнього Рокитнівського району Рівненської області. Навчався в Нетребській ЗОШ І-ІІ ступенів, яку закінчив у 1995 році. У 1998-2000 рр. ніс строкову службу в рядах Збройних сил України у м. Львові в танкових військах. Деякий час працював у Борівському лісництві різноробочим. 10 квітня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України (м. Володимир-Волинськ, 51-ша механізована бригада).
Останній раз вийшов на зв’язок 28 серпня. Загинув 29 серпня в бою під Іловайськом під час виходу з Іловайського котла так званим «зеленим коридором» в районі с. Новокатеринівка. Другого вересня тіло солдата разом з тілами 97 інших загиблих у цей день було привезено до запорізького моргу. Петро Білець був упізнаний бойовими товаришами та родичами.
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” П. Білець нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
