Новина
Вшановуємо пам’ять трьох бійців з Рівненщини
15:57, 26 Травня
Сьогодні, 26 травня, День пам’яті про трьох військових з Рівненщини, які загинули захищаючи Україну на фронті російсько-української війни.
26 травня 41 рік від дня свого народження мав би відзначати Тіт Володимир Степанович.
Володимир народився в селі Сновидовичі колишнього Рокитнівського району Рівненської області. В 1986 році пішов до першого класу Сновидовицької ЗОШ I-III ступеня, де здобув неповну загальну освіту. У 1995 році вступив до Сарненського ПТУ-38, де здобув спеціальність сантехнік-газозварювальник. У 1998 році був призваний на строкову службу до Збройних сил України. Службу проходив у в\ч А-2209. Після армії продовжив навчання в Рокитнівському ПТУ. У 2001 році Володимир працював газозварювальником в Українській лісопереробній компанії (УЛПК) «Роксолана».
8 серпня 2014 року під час мобілізації пішов захищати Батьківщину. Навчання проходив на Яворівському полігоні, службу ніс у 51-ій окремій механізованій бригаді міста Володимир-Волинська (3 місяці). Пізніше був переведений в 24-ту окрему механізовану бригаду. Після цього служив гранотометником поблизу Луганська, у селищі Кримському. У 2015 році отримав осколкове поранення правого стегна. Через постійні обстріли два тижні пролежав у бліндажі. Після поранення отримав відпустку на 10 днів, проходив лікування в Рокитнівській центральній районній лікарні, діагноз – відкрита язва. Помер 25 грудня 2015 року.
Також 35 років від дня свого народження мав би відзначати Гордійчук Микола Миколайович.
Народився Микола в м. Рівне в сім’ї військових. Через рік родина переїхала в Кам’янець-Подільський. Молодший сержант міліції, міліціонер батальйону патрульної служби міліції собливого призначення «Гарпун» ГУМВС України в Київській області. Член «Пласту» з 1993 року, старший пластун, 2009 року був інструктором військово-патріотичного табору «Легіон-12».
Випускник Кам’янець-Подільського Національного університету ім. Івана Огієнка, за спеціальністю – психолог. Учасник команди КВК «Наш Формат». Ведучий молодіжної програми «Шоу Кадрів». Був засновником і солістом групи «Своєрідне», а потім групи «Тhе DеnDі», відомим шоуменом у Кам’янці-Подільському. У музичному середовищі Микола мав творчий псевдонім «Nik Своєрідний».
Активний учасник Революції Гідності, був у складі 15-ї сотні Самооборони Майдану «Вільні люди». На службі в батальйоні перебував з квітня 2015 року. У серпні планував одружитись. Повертаючись з бойового завдання, підірвався на «розтяжці», отримав численні осколкові поранення кінцівок і тулуба поблизу блокпосту «Шахта» між містами Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), внаслідок чого помер під час транспортування до військового шпиталю Червоноармійська.
Указом Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” М. Гордійчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений відзнакою “За заслуги перед міською громадою”, а також однією з найпочесніших пластових відзнак – Залізним Пластовим Хрестом (посмертно).
За особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно рішення № 109/93 М. Гордійчуку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».
Роман Степанович Віднічук народився 26 травня 1989 року в селі Богдашів колишнього Здолбунівського району.
Навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №4 м. Рожище, згодом – у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення вступив до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на факультет, який нині називається “Гвардійський факультет військової підготовки”. Службу проходив у танковому батальйоні смт Десна Чернігівської області.
12 червня 2012 року його переводять до Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного в місто Львів. Там він працював на кафедрі бронетанкового озброєння на посаді інженера бронетанкової служби озброєння академії.
Взимку 2015 року він був поранений, після відпустки знову повернувся на передову. Загинув у ніч на 31 серпня 2015 року під час виконання завдання між блокпостами в районі міста Горлівка Донецької області, о 3-й годині ночі виходив на зв’язок. Близько 4:00 побратими знайшли тіло загиблого офіцера.
