Новина
Сьогодні вшановуємо пам’ять двох бійців з Рівненщини
15:40, 29 Березня
Сьогодні, 29 березня, 32 роки від дня свого народження мав би відзначати Сапожніков Олексій Юрійович.
Мав позивний “Сапог” народився у м. Здолбунів. Жив у Здолбунові (мікрорайон залізничників). Боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ “Айдар”. У 2007 році закінчив Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту. До батальйону пішов добровольцем у листопаді 2014 року. Був снайпером в 24-му окремому штурмовому батальйоні “Айдар”.
8 травня 2015 року в селищі Новотошківка Попаснянського району Луганської області, на 29-му блокпості біля Бахмутки, отримав важке осколкове поранення. Відразу доставлений у м. Лисичанськ і прооперований, а пізніше переведений до шпиталю міста Харків. 15 травня, не приходячи до свідомості, помер від отриманих поранень у Харківському шпиталі. 16 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві, того ж дня бійця зустрічали у Здолбунові. Був одружений, виховував двох дітей. У родині залишилися батьки та молодший брат.
Також сьогодні минає 6 років як загинув військовий з Рівненщини Черніченко Олександр Анатолійович.
Олександр народився 19 квітня 1968 року в Підволочиську Хмельницької області в сім’ї військового. Згодом родина переїхала до Одеси, де він навчався. Професійну освіту Олександр здобував у сільськогосподарському технікумі в Молдові. Далі його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил. Закінчив школу прапорщиків та академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Був поранений в 1993 році. Після лікування в госпіталях продовжив службу в Рівному. У 2008 році в званні капітана звільнений у запас. Після цього працював у Волочиському КП “ЖЕК”.
У 2014 році Олександр добровільно пішов до Рівненського військового комісаріату, звідки був мобілізований та направлений до 72-ої окремої гвардійської механізованої Красноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади. Мобілізували чоловіка за призовом з Рівненського об’єднаного районного військкомату. З січня 2015 року він перебував на російсько-українській війні. Капітан, заступник командира з озброєння 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ої окремої механізованої бригади (Біла Церква).
Загинув, отримавши смертельне поранення в результаті мінометного обстрілу, розташованих поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області, в неділю, 29 березня. У Героя Олександра Черніченка залишилася мати, дружина і 10-річний син Максим. Місце поховання: м. Волочиськ, Хмельницька область.
Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
За матеріалами Революція гідності. Війна. Рівненщина.
