Новина
Громади Рівненщини повідомили про загибель п’яти захисників
19:00, 28 Вересня
«На щиті» повертаються захисники: Юрій Конончук з Дубровицької громади, Василь Криницький з Мізоцької, Ярослав Гаврилюк з Рафалівської, Іван Горькавий з Березнівської, Михайло Рибчинчук з Вараської громади.
Дубровицька громада: Юрій Конончук 
Конончук Юрій Олексійович, 1983 року народження, із с. Орв’яниця. Був призваний на військову службу 22 лютого 2024 року. Служив стрільцем-номером обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4667.
10 жовтня 2025 року поблизу населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання із захисту України, Юрій Олексійович загинув.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким загиблого Захисника.
Вічна слава Захиснику України!
Мізоцька громада: Василь Криницький
Криницький Василь Ярославович, військовослужбовець Національної гвардії України, житель села Дермань Друга. Василь народився 11 січня 2001 року.
Із 21 квітня 2025 року він вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони України.
На жаль, після проведення ідентифікації за результатами ДНК-експертизи особу Захисника було встановлено. 23 вересня 2026 року Василя Ярославовича офіційно визнано загиблим.
Життя Василя Ярославовича обірвалося на 25-му році…
Важко знайти слова, які могли б зменшити біль родини, яка понад рік жила в очікуванні та надії.
Рафалівська громада: Ярослав Гаврилюк 
Загинув рафалівчанин Гаврилюк Ярослав Леонідович, 18.02.2000 року народження.
Вірний військовій присязі, служив майстром відділення наземних безпілотних систем взводу дистанційного мінування інженерно-саперної роти батальйону підтримки військової частини А3028 НГУ “АЗОВ”, виконуючи бойове завдання із стримування військової агресії російської федерації поблизу населеного пункту Вікторівка, Покровського району, Донецької області, загинув 25 вересня 2026 року.
Щирі співчуття рідним, близьким, друзям, побратимам Захисника.
Про дату й час прощання повідомлять додатково.
Березнівська громада: Іван Горькавий 
Солдат, стрілець штурмового відділення штурмового батальйону, захищав Україну із лютого 2025 року. Загинув 16 червня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Тривалий час вважався зниклим безвісти.
Щирі співчуття рідним, друзям, побратимам Івана.
Про час прибуття військового кортежу та поховання буде повідомлено додатково.
Вараська громада: Михайло Рибчинчук
19 вересня під час виконання бойового завдання загинув сержант Михайло Ростиславович Рибчинчук, командир 1-го стрілецького взводу 7-ї стрілецької роти 3-го батальйону 104-ї окремої бригади територіальної оборони.
Михайло отримав кульові поранення, несумісні з життям, у районі н.п. Товстодубове Есманьської громади Шосткинського району Сумської області.
Йому було лише 25 років…
Він народився у Вараші, навчався у ліцеї №2. Після 9 класу вступив до Володимирецького професійного училища №29.
До початку повномасштабного вторгнення Михайло перебував за кордоном. Та не зміг залишатися там, коли росія розпочала повномасштабну війну проти України. Повернувся додому і 29 січня 2023 року підписав контракт, ставши на захист Батьківщини.
За час служби Михайло виконував бойові завдання на найскладніших напрямках. З 31 липня по 12 серпня 2024 року брав участь у бойових діях поблизу Піщаного Куп’янського району Харківської області.
Від серпня 2024 року виконував завдання на позиціях першої лінії оборони державного кордону України в районі населеного пункту Чуйківка Дружбівської громади Сумської області.
З 20 березня 2026 року був переданий у підпорядкування 2-го батальйону 104-ї окремої бригади територіальної оборони. Згодом очолив штурмову групу, яка виконувала завдання зі зупинення просування противника та знищення ворога в районі населеного пункту Сопич Шосткинського району Сумської області.
За сумлінне виконання військового обов’язку та службу Михайло був відзначений командирською відзнакою, нагородами «За поранення» та «За сумлінну службу».
«Не зміг залишатися на чужині, коли на рідну Батьківщину прийшов ворог. Не вагаючись, повернувся додому, щоб стати пліч-о-пліч із друзями та побратимами й разом боронити рідну землю», — згадує дружина Михайла.
Він прагнув бути максимально корисним і підготовленим. Їздив на всі навчання, опановував нові знання та навички, постійно вдосконалювався, щоб у бойових умовах діяти правильно, впевнено й професійно та бути надійною опорою для своїх побратимів.
У Михайла залишилися дружина, маленька донечка, батьки, два брати і сестра. Старший брат також захищає Україну, продовжуючи службу у війську.
Щирі співчуття родині та близьким, друзям і побратимам.
29 вересня буде прощання з Героєм Михайлом Рибчинчуком.
Траурна хода розпочнеться об 11:00 від Автовокзалу, вул.Енергетиків до будинку мікрорайон Будівельників 18/1. Після прощання біля підʼїзду пройде вул.Парковою та Набережною до Свято-Михайлівського храму. По завершенню поминальної служби хода прослідує вул.Героїв Майдану, через центр міста, вулицею Лесі Українки до світлофора.
Михайла Рибчинчука поховають на Алеї Героїв кладовища у селі Стара Рафалівка. Вічна пам’ять Герою.
Вічна шана та світла пам’ять Захисникам України!
