Новина

Стало відомо про смерть трьох військовослужбовців – Сергія Федорука, Павла Легкого та Сергія Сінчука

15:30, 14 Березня

Сергій Олександрович Федорук народився 20 березня 1976 року в селі Підбрусинь Млинівського району Рівненської області. Із 1983 по 1991 рік навчався у Миколаївській школі. Після цього здобував освіту в Мирогощанському коледжі за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Паралельно навчався заочно у Львівському державному аграрному університеті, де здобув кваліфікацію інженера-механіка.

Після завершення навчання працював у колгоспі «Міжгір’я» завідувачем ремонтної майстерні. Згодом був головним інженером у СК «Переможець», де пропрацював до 2007 року. Сергій був прекрасним спеціалістом, майстром своєї справи, людиною, яка по-справжньому зналася на техніці. Ніхто краще за нього не розумівся на ремонті моторів. Люди часто зверталися до нього за допомогою, і він нікому не відмовляв. Чуйний, працьовитий, щирий, він залишив по собі добру пам’ять, односельці згадують його з теплотою і вдячністю.

Певний час Сергій працював у Польщі, однак після початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну. Він був батьком трьох доньок, для яких назавжди залишиться найдорожчою людиною, чию любов, турботу й батьківське тепло вже нічим не замінити.

27 травня 2024 року Сергія призвали до лав Збройних Сил України. Він проходив навчання та підготовку у складі 155-ї бригади, а згодом добровільно перейшов до 47-ї окремої механізованої бригади. Служив солдатом, оператором 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4699. Мав позивний «Броха». У складі 47-ї бригади захищав Батьківщину на Покровському напрямку.

3 серпня 2024 року в районі населеного пункту Желанне Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, Сергій Федорук загинув. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Лише 9 березня 2026 року після проведення ідентифікації надійшло офіційне підтвердження загибелі.

Про церемонію прощання та чин похорону громада повідомить додатково.

У Дубенську громаду знову надійшла трагічна звістка з фронту – 8 березня 2026 року на Донеччині, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, загинув дубенчанин, солдат Павло Легкий.

Павло Олександрович Легкий народився 24 червня 1986 року у місті Дубно, навчався у Дубенській ЗОШ №6. Після закінчення школи вступив до Дубенського професійно-технічного училища, згодом продовжив навчання у Національному університеті водного господарства та природокористування, де здобув фах інженера теплогазопостачання та вентиляції. Впродовж 13-ти років працював у Дубенському управлінні по експлуатації газового господарства.

У 2019 році чоловік уклав контракт із ЗСУ, був учасником АТО. У 2025 році військовослужбовець перевівся з інженерних військ в бойову частину безпілотних систем. Відтоді Павло Олександрович захищав Україну на посаді механіка відділення безпілотних авіаційних комплексів. За час служби отримав низку відзнак та нагород.

Прощання з загиблим Захисником відбулося сьогодні, 14 березня. Поховали Героя на Алеї Слави.

Рівненська міська рада повідомила про загибель Захисника Сергія Сінчука.

Сергій Сінчук народився 20 березня 1973 року в Рівному. Навчався у 22-й школі, згодом здобув фах будівельника в місцевому училищі №1. Більше десяти років працював на фермерському господарстві «Калина» в Карпилівці.

У січні 2025 року Сергія Сінчука мобілізували до лав Збройних сил України.

«Під час служби Сергій отримав поранення, але повернувся на передову, тому що не міг покинути своїх побратимів. Це була відповідальна, добра та щира людина – найкращий батько для своїх доньок. У вільний час чоловік любив бувати на природі, відпочивати в лісі», – розповіла дружина Захисника.

На жаль, 52-річний старший солдат Сергій Сінчук загинув 6 березня 2026 року на Харківщині. У Захисника залишилися дружина, дві доньки, брат та сестра.

Прощання з Сергієм Сінчуком відбулося сььогодні, 14 березня. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.

РЕКЛАМА