Публікація

Собаківник Бойко вже не перший рік тримає рівнян у заручниках

12:18, 05 Лютого

зображення публікації

Історія, в якій фігурує колишній директор Рівненського радіотехнічного заводу Юрій Бойко, тягнеться з 2016 року, коли ухвалою Рівненського міського суду Бойка було визнано винним за статтею 197, а саме у самовільному зайнятті 1,5 га земель, що належать Рівненській міській раді. З того часу бізнесмен програв апеляцію та касацію, але самовпевнено своєї вини не визнає.

З 2018 року після вироку Верховного суду України, який підтримав рішення суду першої інстанції, мало що змінилося. Юрій Бойко протягом двох років не виконував рішення про звільнення територій шляхом знесення вольєрів, за що місцева прокуратура влітку 2020 року відкрила кримінальне провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України, а саме — “невиконання судового рішення”. Суддя у справі — Дмитро Яковлєв. Нагадаємо, що відповідно до п.3 ст. 382 ККУ “дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, – “караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Прокуратура вважає, що пан Бойко свідомо й цинічно не виконує рішення суду, натомість затягує процес з метою уникнення покарання. Уже неодноразово Юрій Бойко та його адвокати Зражевський і Мартинов усіляко відтерміновують розгляд справи, дійшло до того, що суддя навіть зобов’язав рівненську поліцію вжити примус, адже Бойко переховувався від суду, однак місцева поліція примус не виконала. На одному з брифінгів представник поліції Іван Теліга на запитання журналістів, чому примус не виконано, відповів, що такою інформацією не володіє. Цинізм підозрюваного доходить до того, що останнього разу він сам себе відправив на лікарняний, підписавши відповідні документи як роботодавець.

Потерпілою стороною у так званій справі “собак Бойка” є Рівненська міська рада, а де-факто рівненська громада, в якої вкрали землю і всіляко її тероризують. У ЗМІ неодноразово з’являлися новини про те, що тибетські  мастифи, яких, за даними Міністерства юстиції України, в Бойка є біля 400 одиниць, періодично тікають зі своєї кліток і нападають на мешканців мікрорайону Радіозавод. Під час чергового заходу виконавчої служби поліцейському довелося навіть пристрелити одного з псів, який агресивно кидався на працівників Держвиконслужби. Місцеві активісти зверталися до представників Рівненської ОДА, органів місцевого самоврядування, народних депутатів, національної поліції, перекривали проїжджу частину, але це не дало жодного результату. Активно в цю боротьбу включився також ректорат і студентство місцевого університету МЕГУ, яке звернулося вже до президента Зеленського, однак навіть гарант Конституції не зміг вплинути на ситуацію.

На судовому засіданні 28 січня 2021 року представник потерпілої сторони, головний спеціаліст юридичного відділу Рівнеради Андрій Мовчун заявив про зменшення суми цивільного позову – з понад 1, 2 млн гривень до 126 тисяч гривень. Він мотивував це тим, що цивільний позов може заявлятись в межах пред’явленого обвинуваченому кримінального провадження. Зважаючи на реакцію судді, то навіть Феміда була здивована тим, що міська рада відмовляється від мільйона гривень у свій бюджет, натомість просить набагато меншу суму. Сам Бойко цивільний позов також не визнає. Не одноразово бізнесмен заявляв, що собаки на території Радіозаводу йому не належать, тому не зрозуміло, чому місцева влада не може прийняти рішення й виселити псів примусово. Щодо суми цивільного позову, то виникає логічний сумнів, а чи не відбулося якоїсь домовленості між керівництвом міста та паном Бойком, адже подібне клопотання шкодить інтересам територіальної громади, яку міський голова і виконком лише формально представляють і мають захищати.

Прокуратура міста Рівного також не займає принципової позиції. На початку справи обвинувачення представляли одразу два прокурори — Костюк і Полюхович, однак, з невідомих причин, на останні засідання суду з’являвся лише Олександр Полюхович, який у 2015-2016 рр. був прокурором Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури. Пан Полюхович не надто активно висловлює свою прокурорську позицію, останній раз узагалі прийшовши на судове засідання не готовим. Відповідно до КПК України дебати між обвинуваченням і захистом розпочинає саме обвинувачення, відтак прокурор не підготував вступну промову, попросивши суддю перенести засідання на тиждень.

Таким чином, доки триває судовий процес рівненська громада щодня втрачає кошти, а мешканці прилеглих територій бояться випускати своїх дітей гуляти, адже поруч із Радіозаводом, як ми вже згадували, не лише густонаселений район, а й знаходяться Міжнародний економіко-гуманітарний університет та Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу та торгівлі. У випадку, якщо суд не прийме жорстких мір, пов’язаних зі встановленням верховенства права, то фактично громада міста опиниться в заручниках однієї людини, для якої незаконне збагачення важливіше за життя та здоров’я людей.

Олександр Подвишенний

Фото Рівне.Медіа