Публікація

Пластун, воїн, герой: у Рівному мусить бути вулиця імені Тараса Давидюка

15:45, 12 Квітня

3 листопада 2023 року усіх нас сколихнула жахлива звістка про загибель Тараса Давидюка, засновника та першого редактора видання “Горинь.інфо”. Росіяни вбили Тараса на околиці села Роботине Запорізької області, коли він був на бойовому завданні.

Майже відразу після трагічних подій, голова ГО “РІВНЕ-ТАКМЕД” Тетяна Воронцова розпочала збір підписів на підтримку перейменування однієї з вулиць Рівного на честь Тараса. У результаті понад пів тисячі людей і 76 громадських організацій  підписали звернення до Рівненської міської ради. Також із такою ж пропозицією до колег звернувся депутат Рівнеради Павло Алексєвич.

Читайте також: “Військові поховання мають бути у найвиднішому місці” – громадськість Рівного.

Ще наприкінці минулого 2023 року, 27 грудня, відбулося засідання Комісії з найменування міських об’єктів Рівного. Переважною більшістю голосів члени комісії підтримали звернення про перейменування вулиці Рівного на честь полеглого пластуна, журналіста та воїна Тараса Давидюка.

Про це журналісти «Горинь.інфо» повідомляли із зали засідання.

Набуде чинності  рішення лише після того, як депутати міської ради Рівного проголосують. Однак, майже за 4 місяці, рішення комісії на сесію міської ради так і не винесли.

Сьогодні, у день відкриття дошки пам’яті Тарасу на фасаді рідного ліцею номер 28, на сторінці міської ради опублікували опитування щодо перейменування вулиці Набережна на честь Тараса Давидюка.

Комісія з питань найменування міських об’єктів два тижні збиратиме голоси.

Просимо вас долучитися до опитування щодо перейменування вулиці на честь Тараса Давидюка:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdGThX4H8xVNHiOPr57BLGVT2O00sbvheFXgkkesaUiN2kJkg/viewform

Чому внесок Тараса у розвиток України та Рівного гідний назв міських об’єктів читайте у публікації.

Середньвічний філософ Бернар Шартрський ще і 12 столітті сказав: “ми бачимо більше і далі, ніж наші попередники, не тому, що в нас кращий зір чи більший зріст, а тому що гіганти нас підняли й піднесли на висоту їхнього зросту”.  Саме таким гігантом думки та духу був Тарас Давидюк. Він ще з юнацьких років включився в державотворчі процеси нашої держави та активно діяв у різних громадських рухах, актисно долучався до відновлення історичної справедливості стосовно борців ОУН та УПА, пропагував здоровий спосіб життя, займався журналістикою, був вчителем та виховником і просто старшим другом для молоді.

Активним у громадському  житті Тарас став  ще у 15 років, після 10 класу. Ще школярем у 2002 році Тарас вперше відкрив двері офісу «Молодого Руху» в Народному Домі. Відтоді був активістом рівненського осередку Молодого Руху. Багаторазовий бунчужний таборів під Берестечком, акцій проти московської церкви та вшанування пам’яті героїв національно-визвольного руху України. З 2005 – член Молодіжного Націоналістичного Конгресу, голова Рівненської обласної організації та член Центрального проводу організації.

Пам’яті Тараса колишній голова “Молодого Руху” у Рівному Ігор Гошовський поділився спогадами, які ми опислали тут: “Рівне нагадувало стиснену пружину” – спогади про те, як Тарас Давидюк прийшов у громадський рух.

Тарас організатор мандрівок та декомунізаційних заходів. Організатор громадсько-політичних та патріотичних акцій, таборів, вишколів. В 2008-2014 роках – активіст організації АкМ (“Активна молодь”), організатор акції солідарності з сумськими політв’язнями режиму Януковича, смолоскипних ходів на честь героїв України, гри “Криївка”.

Долучився до Пласту в студентські часи, в 2005 році – до станиці Острог. З 2012 року – в станиці Рівне, був референтом УСП, УПЮ, комунікації та ЗМІ, заступником голови СПС, членом та головою СПР. Виховник гуртків “Чорні ступні” та “Вовки”, зв’язкий 33 куреня імені Уласа Самчука. Організатор акцій “FreeRiff” та “FreeKuzmenko”, патріотичних заходів, координатор Рівненщини на Марші захисників України 24 серпня в Києві. Голова Рівненського відділення Спілки ветеранів війни з Росією, заступник голови Координаційної ради з питань ветеранів Рівненщини.

Працював політтехнологом, вчителем історії в Підліснівській школі на Сумщині, журналістом часопису “Волинь”. Працював керівником гуртків, культорганізатором. З 2019 – головний редактор інформаційного агентства “Рівненська Горинь” (www.horyn.info)

29 вересня 2023 року заручився із київською пластункою Тетяною Лущенко із куреня «Ті, що греблі рвуть».

Учасник Помаранчевої революції, Революції Гідності (14 та 15 сотні самооборони). Учасник російсько-української війни. З 2015 – доброволець батальйону “Гарпун”, після розпуску служив у полку “Миротворець”. 2016-19 – служив у 130 окремому розвідувальному батальйоні. 2020-21 – розвідник-кулеметник 14 бригади імені князя Романа Великого. З 24 лютого 2022 року – мінометник 130 ОРБ. Згодом боєць 14 полку. Загинув 3 листопада 2023 року біля с. Роботиного на Запоріжжі. Нагороджений Залізним Пластовим Хрестом (посмертно).

Тарас засновник та перший редактор видання Горинь.інфо.

Величезна кількість рівнян та та громадських організацій виразили прохання, щоб у місті постала іулиця з іменем Тараса. Своїми думками чому Тарас Давидюк  (посмертно) заслуговує пошанування у вигляді перейменування вулиці з виданням поділились: Заст. голови Рівненської міської спілки учасників бойових дій Віктор Кошкін, Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига, Голова рівненського осередку Пласту Костянтин Бовталюк. Під час обговорення міською комісією питання про перейменування вулиці на честь Тараса висловився також пластун та волонтер Юрій Шадий.

“Тарас був прикладом для нашої молоді. Молодь його знала і любила. Як історик він розповідав дуже багато про Героїв України, про Героїв УПА і загинувши за Україну він сам став цим символом, цією історією для молоді. Якщо вулиця уквітниться пам’яттю про нього, це буде найбільшим прикладом національно-патріотичного виховання для молоді. Тарас був ярим патріотом України. Його знало не тільки Рівне, як пластуна і журналіста, його знала практично вся Україна і якщо вулицю назвуть його іменем це буде знак, що місто пам’ятає ветеранів і віддає їм честь. Я згоден, що кожен хто загинув за Україну має право, щоб його іменем була названа вулиця, але все ж таки люди які займали настільки активну громадянську позицію, як Тарас Давидюк, такі як Віктор Суходольський в першу чергу на це заслуговують.”, – розповів заст. голови Рівненської міської спілки учасників бойових дій Віктор Кошкін

Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига зазначає, що

“Однозначно пам’ять кожного полеглого Героя треба вшановувати достойно. Сьогодні це робиться шляхом перейменування вулиць і це дуже важливо. Згадую, що одна з рівненських отримала свою назву з ініціативи саме Тараса. Це вулиця Пластова, на якій він жив, якою ходив до тієї організації, що виховала його в українському, християнському дусі. Тарас, як на мене, був непересічною особистістю… Вважаю, я це казав і його Мамі, що також, іменем Давидюка я б назвав Народний дім. Де він був і як пластун, і як журналіст, і як українець. Тарас своїм життєвим прикладом може поєднати людей із різними поглядами та надихати молодь”.

Під час засідання комісії з питань перейменування міських об’єктів, про важливість вшанувати пам’ять про Тараса Давадюка розповів волонтер та пластун Юрій Шадий:

“В чому взагалі філософія перейменування вулиць? В тому, щоб люди, які там живуть, діти, які там ходять, щоб вони у свого тата запитали: “Тато, а чому вулиця названа ось так?”, а тато відповість: “тому що совєти побудували фабрику” чи “якийсь гендляр побудував фабрику”, яка філософія існування тоді назви цієї? А навпаки для того щоб він відповів “що тут був Герой, який віддав за нас життя своє” і саме з цією метою створювалась політика перейменування вулиць. Тому ви, вибрані громадою люди маєте взяти на себе відповідальність, або ми кажемо, що будемо боятися і дбати про норматив, або ми скажемо що ми усі вулиці, які вільні, які не логічні та безликі назвемо імнами Героїв. Закінчаться вулиці, будемо називати навчальні заклади, школи, садочки і т.д. це моя точка зору, як педагога, як людини яка переживає за те щоб цей процес відбувався правильно і наші діти пам’ятали.”

Своєю думкою з приводу вшанування пам’яті Тараса Давидюка у Рівному шляхом перейменування вулиці Набережна поділився Голова станичної пластової старшини Рівного Костянтин Бовталюк:

“Я повністю підтримую перейменування вулиці Набережна, це чудове місце з парком, де ми зможемо зробити заходи для вшанування Тараса та інших полеглих Героїв. Я також ввжаю, що народний дім на вулиці Петлюри заслуговує носити назву “імені Тараса Давидюка”. Це місце, де збирались рухівці, це серце усіх революцій міста, місце, де гартувались патріоти і виховався сильних дух Тараса. В народному домі у 90-их відродився пласт у Рівному, який боляче зараз бачити без нього. Після Революції Гідності, як тільки росіяни напали на нас, Тарас пішов воювати добровольцем, як і в перший день повномасштабної війни він дістав баул з усім необхіднии та знову пішов у військкомат. Зважаючи на йоговнесок у молодіжну політику Рівного, журналістські та історичні здобутки, за його найбільшу жертву для нас усіх, він точно заслуговує на перейменування вулиць та установ його іменем. Інше питання чи заслуговуємо ми ходити по вулиці його імені, або приходити у гіпотетичний Народний Дім з приставкою “ім. Тараса Давидюка”? Нам (пластунам) невимовно боляче втрачати такого друга. Ми маємо гуртуватись та робити все, щоб бути гідним його жертви. Наш обов’язок дотримувати діями слів, які сказав він у написав у своєму останньому пості в фейсбуці : «На сьогодні немає і не може бути важливіших справ, ніж війна. І це мають зрозуміти всі. І не лише зрозуміти, але й діяти відповідно».

РЕКЛАМА