Публікація

Нічого, рівняни заплатять. Двічі. Чому так затягнулася та на скільки ще подорожчає реконструкція рівненського «Авангарду»

10:30, 25 Вересня

З березня на стадіоні у центрі Рівного активно розпочалися будівельні роботи. Вже до літа звичний для багатьох рівнян «Авангард», який простояв над річкою Устею майже півстоліття, почав зникати. З чотирьох трибун будівельники залишили лише одну, на футбольне поле висипали будівельні відходи та поставили техніку. Насправді у таких метаморфозах немає нічого поганого, адже поржавілий та вкритий грибком стадіон потрібно було давно перебудувати. Втім, де багато грошей, там завжди не менше махінацій. Принаймні рівненських платників податків уже декілька разів встигли, так би мовити, підманути. А до завершення реконструкції стадіону ще не менш як півтора року…

Маніпуляція перша. Проект

Стадіон на березі Усті у Рівному збудували «за Польщі» – у 20-х роках минулого століття. Наприкінці 60-х його капітально реконструювали і у 1970 році урочисто відкрили як «Авангард».

За останні майже 50 років капітальних ремонтів на стадіоні не було. Міська влада намагалася то відремонтувати частково підтрибунні приміщення, то замінити самі трибуни. Проте перетворюватися на «колізей» «Авангард» не припиняв.

Найбільше незручностей було для легкоатлетів. Футбольного клубу, нагадаємо, у Рівному з 2011 до 2015 року не було. Натомість, легка атлетика у Рівному активно розвивалася, проте майбутнім чемпіонам Європи, як-от Наталці Прищепі, доводилося тренуватися у відсирілих, вкритих грибком та холодних приміщеннях.

Проте лише після відновлення «Вереса» у 2015 році міська влада почала активно говорити про перебудову «Авангарду». Після першого домашнього матчу міський голова промовився, що до 2019 року у місті буде новий стадіон.

Проте замість того, щоб відкрито оголосити тендер та обрати проектну організацію, яка б розробила проектно-кошторисну документацію на реконструкцію «Авангарду», Рівненська міська влада у тому ж 2015 році оголосила конкурс на найкращий проект.

Щоб не проводити тендер, вартість проектувальних робіт оцінили у допорогову суму – трохи менше 1,5 млн грн.

Участь у конкурсі взяли лише два підприємства: київське «Укрпроект-Енерго» та львівське ПП «Артпростір», яке зареєстроване на мешканця села Жукового Бережанського району Тернопільщини Михайла Білика.

Пропозицію киян одразу відхилили, бо ті чесно зазначили, що раніше стадіони ніколи не проектували.

Натомість, архітектор «Артпростору» Олексій Олексюк під час конкурсу заявив, що львівське підприємство було причетне до проектування «Арени Львів» – стадіону, який будували у Львові до Євро-2012.

Згадка про «Арену Львів» начебто і стала вирішальною для комісії під час вибору переможця. Проте жодного інформаційного підтвердження, що львівська фірма насправді проектувала хоча б частину «Арени», автор статті так і не знайшов.

Цілком ймовірно, що «Артпростір» могли брати у субпідряд під час проектування львівського стадіону. Проте, по-перше, підприємство було створено лише у 2008 році, коли проектування «Арени» уже було розпочато австрійськими компаніями «Alpine», «Конструкторське бюро Альберта Віммера» та львівською фірмою «Арніка».

По-друге, єдиний стадіон, до якого причетне ПП «Артпростір», за даними з сайту ДАБІ, що згенеровані на порталі ClarityProject, – це стадіон на Пороховій,20 у Львові, який, відповідно до розробленого «Артпростором» проекту, мали знести під будівництво трансформаторної підстанції.

Конкурсна комісія, в яку входили міські депутати, а також тодішній президент «Вереса» Олексій Хахльов, вибрала «Артпростір» начебто ще й тому, що його проект був орієнтований не лише на футболістів, а й на легкоатлетів.

Втім, тоді подейкували, що насправді вибір впав саме на львівських проектантів через домовленість з тодішнім спонсором «Вереса» – власником «Лімо» Богданом Копитком.

Оскільки сума була допороговою, договір з «Артпростором» міська влада підписала без будь-яких затягувань – на початку 2016 року. До кінця того ж року львів’яни мали здати готову проектно-кошторисну документацію.

Маніпуляція друга. Експертиза

Розпочати реконструкцію «Авангарду» міська влада обіцяла у 2017 році, а закінчити у 2019-му. Фактично, уже цієї осені рівняни мали би дивитися матч своєї команди вдома.

Проте проектно-кошторисну документацію «Артпростір» не виготовив вчасно. Спершу роботи відтермінували до весни 2017 року, згодом то представники підприємства, то міські чиновники коментували, що проект проходить експертизу, без якої місту його не повертатимуть.

На початку осені 2017-го рівненські ЗМІ небезпідставно почали писати, що документація «зникла». Бо пояснити, де вона, ніхто не міг.

Поки в «Артпросторі» та у міськраді запевняли, що проект на експертизі, «Укрдержбудекспертиза» зазначала, що документи їй не надходили. Лише після розголосу львівська фірма надала підтвердження про підписаний 4 жовтня договір на проведення експертизи.

Міський голова Рівного Володимир Хомко у той час коментував телеканалу «РТБ», що або фірма надасть вже готовий – з експертизою – проект до кінця місяця, або місто підготує позов на неї до суду та вимагатиме повернути кошти (на той час понад 900 тис. грн).

Готовий проект до Рівного повернувся лише у березні 2018 року, проте до суду на «Артпростір» місто не подало. У черговій затримці зробили винним «Київ». Мінрегіонбуд начебто не міг дозволити реконструкцію стадіону без передбачених у проекті 700 паркувальних місць, простору для яких у центрі Рівного просто не знайшлося б.

Поки проект писали, а потім затверджували, реконструкція «Авангарду» встигла подорожчати вдвічі – з обіцяних 110 млн грн до 202 млн грн. Причому, проект, як з’ясується вже пізніше, розробили не зовсім якісно, не врахувавши, зокрема, багатьох ключових та затратних моментів.

Маніпуляція третя. Тендер

У серпні 2018 року міське управління капітального будівництва нарешті оголосило тендер на реконструкцію «Авангарду». На торги подалися вісім товариств, проте тендерний комітет ще до аукціону відхилив пропозиції одразу шести учасників, допустивши до торгів лише ТОВ «Реноме-Євробуд» та відому освоювачку бюджетних коштів на Рівненщині – фірму «Фіалка».

Безпосередньо до аукціону так і не дійшло. Один з відхилених учасників, «Луцьккомунбуд», подав скаргу до Антимонопольного комітету, заявивши, що банківська гарантія «Реноме-Євробуд» містить невідповідні дані.

Після розгляду скарги АМКУ у листопаді зобов’язав тендерний комітет скасували торги.

Новий тендер на Prozorro міське управління капітального будівництва оголосило майже миттєво – за кілька днів після рішення АМКУ. На повторні торги подалися вже шість підприємств, тендерний комітет до участі допустив три: «Реноме-Євробуд, «Фіалку» та пов’язане з нею ТОВ «Стиль-Декор».

30 січня цього року тендерний комітет визнав переможцем торгів «Фіалку». Бо вона запропонувала збудувати стадіон за найменшу суму – 199,8 млн грн.

Хоча «Фіалку» давно і часто критикували за погану якість робіт. Робив це навіть сам Володимир Хомко у 2008 році, коли «Фіалка» отримала півмільйона гривень з міського бюджету на реконструкцію трибун і, за словами міського голови, зробила ремонт «препаршиво і абияк». Тоді Володимир Хомко навіть заявляв, що до тендерів її більше не допустить.

Не зважав тендерний комітет і на те, що «Фіалка» має чимало об’єктів по області, а тому реконструкцію «Авангарду» може затягнути, а АМКУ ще й встановило, що між «Фіалкою» та «Стиль-Декором» на деяких торгах виникала змова.

У лютому УКБ підписало з «Фіалкою» договір, а з березня будівельники почали реконструкцію стадіону.

Маніпуляція четверта. Коригування проекту

Попри побоювання, що «Фіалка» не будуватиме, роботи на «Авангарді» з весни не зупинялися. Ба, більше – будівельники почали робити навіть те, що не передбачено було проектом.

Зокрема, виникли претензії до підтрибунних приміщень. Вирішили знести одразу три старі трибуни: дві до фундаменту, а під однією навіть забити нові палі. Залишили лише ту трибуну, що над Устею. Та й ту, кажуть на будівництві, краще було б побудувати «з нуля».

-Східну трибуну повністю демонтували, адже вона була у дуже жахливому стані, – зазначав керівник реконструкції та працівник «Фіалки» Андрій Конашко. – Стіни там замокали роками, бо коли була реконструкція у 2009 році, частково демонтували плити і вода стікала всередину, кинувся грибок – ніякі матеріали не змогли б відновити будівлю. Простіше було б збудувати нові трибуни. Західну трибуну було б добре також демонтувати повністю, проте проектанти цього не передбачили. Загалом деякі рішення, які запропонували проектанти, потрібно доопрацьовувати, оскільки вони не до кінця продумані.

Коригування проекту – справа цілком звична для будь-якого будівництва, тим паче довготривалого: дорожчають товари, росте заробітна плата, з’ясовуються деталі, не враховані під час проектування.

Проте в українських реаліях коригування проекту – це, перш за все, ще один спосіб здорожчання робіт (наприклад, уже говорять, що футболісти хочуть інше покриття – не живе, як планували, а дорожче штучно-живе) та затягування будівництва.

6 серпня міське управління капітального будівництва на Prozorro опублікувало звіт про укладений договір з рівненським ТОВ «Орбіта Будпроект». За 1,07 млн грн (знову допорогову суму) товариство має зробити коригування проектно-кошторисної документації «Авангарду».

Фактично, рівняни за рахунок своїх податків вдруге заплатять лише за проект реконструкції «Авангарду» більше мільйона гривень. Хоча відповідно до договору, який підписувала міська влада з «Артпроектом», виправлення недоліків проектно-кошторисної документації мала би проводити саме ця фірма. Безкоштовно.

Володимир Хомко, міський голова Рівного, пояснює вибір нового проектанта так:

-Ми були дуже не задоволені попередньою проектною організацією («Артпростором». — Ред.), яку обрали, нагадаю, у результаті конкурсного відбору, організованого тодішнім моїм заступником Русланом Шевчуком. Цю фірму рекомендували як дуже хорошу, в неї потужний офіс у Львові, ніхто не міг подумати, що все так обернеться. А організація випила нам купу крові: якість проекту була низькою, нам довелося все доробляти, ледь вдалося погодити на експертизі.

Авторські права залишалися за нами, тож як тільки ми погодили проект, я дав доручення управлінню капітального будівництва знайти проектну організацію у Рівному і забрати документацію до міста. Бо, наприклад, коли тільки почали розбирати першу трибуну, зрозуміли, що її відновлювати немає сенсу, ліпше знести і збудувати нову.

Подібні моменти виникають постійно, а тому є потреба у коригуванні проекту час від часу. На терміни робіт це не вплине, адже роблять все паралельно. Але вартість реконструкції зміниться. Наприклад, на 20 млн грн подорожчало будівництво, оскільки довелося зносити старі стіни, покриті грибком. Наразі, відповідно до змін, які вносять у проект, вартість робіт зросла вже до близько 270 млн грн.

Проектну організацію, з якою тепер співпрацюватимемо, обирало УКБ, аби вона нормально працювала і з управлінням, і з генпідрядником. Щодо самої реконструкції, то усі сили цього року буде спрямовано на будівництво трибуни, що ближче до міста і де мають бути приміщення для легкоатлетів. Чим швидше ми її здамо, тим швидше у спортсменів буде можливість займатися.

Товариство, з яким УКБ підписало договір, на цей раз уже місцеве. ТОВ «Орбіта Будпроект» зареєстроване у Великому Житині Рівненського району, проте належить жителю Дубровицького району Юрію Таборовцю. Директором товариства працює викладач кафедри архітектури НУВГП Олександр Матвіюк. Це ж товариство, до слова, виготовляло проектно-кошторисну документацію на добудову дитсадка на Північному в Рівному, який обійдеться місту у 114,7 млн грн.

На «Артпростір» міська влада за невчасно та неякісно зроблений проект до суду не подавала. Навпаки, наприкінці 2018 року заплатила за роботу третій, останній, транш – понад 500 тис. грн. Загалом львів’яни одержали всю обіцяну суму з міського бюджету Рівного – 1,49 млн грн.

– 202 млн грн, які передбачили на реконструкцію «Авангарду», насправді не є великою сумою, – зазначає голова правління ГО «За чесний тендер» Святослав Клічук. –  Наприклад, будівництво нового стадіону у Любліні коштувало 181 мільйон злотих, тобто орієнтовно 500 млн.грн. Але в результаті Люблін отримав чудову арену, в зручному місці. У нас же вирішили інакше. Те, що стіни «Авангарду» потрібно зносити повністю, було зрозуміло і раніше. Але щоб не проводити тендер і замовити проект саме в «Артпростору», варість проектування втискали в 1,5 млн.грн. Тому проект і неякісний. І тепер ми пожинаємо плоди домовленостей влади та львівських проектувальників. Фактично, через небажання проводити відкритий тендер та підкилимні домовленості місто має додатково витратити щонайменше мільйон на проект і ще невідомо скільки за те, що роботи, ймовірно, затягнуться. І ніхто з чиновників за це не відповість.

Маніпуляція п’ята. Час

За словами директора «Орбіти Будпроекту» Олександра Матвіюка, над коригуванням проекту досі працюють. А потім його знову відправлятимуть на експертизу.

–Поки не буде експертизи, невідомо, на скільки подорожчає реконструкція, – зазначив п.Матвіюк. – А коли буде експертиза, точно сказати не можу. Ми частково подавали проект, але потрібно весь відкоригований здати. Через який період це буде, поки невідомо.

Будівництво на «Авангарді» ще не зупиняли. За словами Андрія Конашка, наразі коригування проекту на роботу на стадіоні не впливає.

–Ми закінчили вбивати палі, перенесли колектор і тепер робимо фундамент під східною трибуною та замонолічуємо колони першого поверху, – зазначив пан Конашко. – До кінця цього року плануємо загалом закінчити монолітні роботи на східній трибуні.

Попри це, поки невідомо, чи здадуть стадіон в експлуатацію у травні 2021 року, як планували. Все залежатиме як від змін, які внесуть у проект, так і від того, чи отримає «Авангард» кошти з Державного фонду регіонального розвитку.

На цей рік, наприклад, стадіону гроші з ДФРР не виділили. Будівництво проводиться за півсотні мільйонів, які виділили з міського бюджету. Проте на всі роботи коштів у міста не вистачить.

Можливо, якби у 2015 році провели торги і замовили проектно-кошторисну документацію в іншого проектного товариства, реконструкція «Авангарду» розпочалася б значно раніше і отримала на цей рік, а може, ще й минулого гроші з ДФРР, як, наприклад, спорткомплекс на Макарова – конкурентний об’єкт для рівненського «Авангарду».

Тепер же не лише рівняни змушені будуть невідомо скільки чекати на відкриття стадіону та переплачувати податки на його будівництво, а й самим посадовцям доведеться непросто з пошуком фінансування. І не лише на «Авангард», а й на «Верес», який міська влада збирається взяти частково під свою опіку, ставши співзасновницею ПАТ «Верес».

–Будівництво стадіону у Рівному – одна з причин, чому ми погодилися підтримати «Верес», – зазначає президент та генеральний спонсор «Вереса» Іван Надєїн, власник «Укртепла» та «Рівнетеплоенерго». – Я не вникав у процес корегування проектно-кошторисної документації, але розумію, що це нормальний процес для будь-якого будівництва: змінюються технології, ціни. Думаю, місто, як замовник, зможе проконтролювати і якість, і вартість цих робіт. Зараз стадіон реально будується. Якщо у проекті бюджету на наступний рік гроші на стадіон будуть, то це буде добрим сигналом для нас. Значить, ми на правильному шляху. Будемо далі команду фінансувати і виходити до першої ліги. Щоб у першій лізі грати на новому стадіоні. На кожен матч «Вереса», до слова, ходить зараз 500-800 людей. Не на всі матчі прем’єр-ліги стільки збирається. Це надихає. Тож сподіваємося, що «Авангард» все-таки добудують.

До слова, Юрій Фалко, директор «Фіалки», яка будує «Авангард», також є спонсором «Вереса» та віце-президентом клубу. Свого часу він відзначав, що побудова стадіону для нього важлива: як іміджево, так і особисто, як для любителя футболу. Тож, ймовірно, «Авангард» таки намагатимуться збудувати якнайшвидше, якщо, звісно, не буде проблем з фінансуванням. А ось у скільки місту у підсумку обійдеться стадіон, поки незрозуміло. За словами міського голови, наразі вартість будівництва вже піднялася до близько 270 млн грн. За два роки, можливо, і до півмільярда «дотягне»?..

Автор: Алла САДОВНИК