Пам’ятник розміщений у центрі скверу, на підвищенні, до якого веде 4 сходинки, загальною висотою 0.5 метрів. Центральним об’єктом меморіалу є пам’ятник-погруддя генерал-хорунжого Української Повстанської Армії «Волинська Січ«Тарасу Бульбі-Боровцю, яке розміщене на гранітному п’єдесталі. Саме погруддя виготовлене з міді. На пам’ятнику зображений Тарас Бульба-Боровець, вдягнутий у парадну генеральську форму. Погляд героя спрямований ледь вгору, символізуючи його гордий та відважний характер. Руки фігури тримають меч, що є символом мужності та боротьби. За плечима героя розгорнутий прапор із написом «УПА», що підкреслює його зв’язок із Повстанською Армією.
На п’єдесталі розміщена епітафія «Генерал-хорунжий Тарас Бульба-Боровець», яка ідентифікує героя та його звання.
Площа скверу 0,17 га. Висота над рівнем моря (Балтійська система): 171.00 метрів. Об’єкт розташований у центрі міста на вулиці Буховича в центрі скверу. Територія, де розміщений пам’ятник, є рівниною і покрита бетонною бруківкою. Щоби піднятися до пам’ятника, необхідно подолати чотири гранітні сходинки. Поруч із пам’ятником з обох боків розміщені клумби, які прикрашені квітами та іншою рослинністю. Ця оздоблення додає місцю більш природного та красивого вигляду. Позаду пам’ятника розташовані туї, що надають території зеленого колориту та створюють атмосферу спокою.
Територія навколо памятника є частиною міського простору. Окрема ділянка не виділена.
У 2005 році у м. Березне було відкрито перший у світі пам’ятник-погруддя генерал-хорунжому Української Повстанчої Армії «Волинська Січ» Тарасу Бульбі-Боровцю. Погруддя легенди визвольного руху на Волині із затисненим у руці ефесом шаблі нині прикрашатиме центр Березного перед місцевим торговим центром по вул. Буховича. Пам’ятник освятив митрополит Рівненський та Острозький Даниїл. За урочистостями спостерігали близько 2 тис. місцевих та приїжджих громадян, серед яких був і голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній.
Тарас (за деякими даними — Максим) Дмитрович Боровець («Тарас», «Ристриченко», «Байда», «Бульба Тарас», «Гонта») народився 9 березня 1908 року в селі Бистричі Березнівського району. У дитячі роки через скрутне фінансове становище сім’ї займався самоосвітою, із чотирнадцяти років працював на каменоломні. У 1930 році служив у польській армії, пізніше став власником кар’єру граніту[1]. У 1932 році познайомився з полковником Армії УНР Іваном Литвиненком, за його вказівкою кілька раз нелегально перетинав кордон зі СРСР, заснував підпільну організацію «Українське Національне Відродження», був засуджений польською адміністрацією за зв’язки з ОУН та антипольську творчість, покарання відбував у Березі Картузькій, звільнений 1935 року. У 1935–1937 році працює на кам’яному кар’єрі в Карпилівці, тут долучився до будівництва церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У 1937–1940 році живе у Варшаві і Кракові, 1940 року в чергове нелегально переходить кордон зі СРСР та займається організацією націоналістичного підпілля[2]. За вказівкою Президента УНР в екзилі А. Лівицького мав сформувати УПА «Поліська Січ»[3]. З 1941 року формує повстанські загони Поліської Січі в Олевську[4], 1942 року відмовився увійти до складу УПА-Північ оскільки керівним центром вважав не ОУН(б), а ДЦ УНР в екзилі[5]. Воював проти залишків більшовицької армії на початку 1941 р. (в регіонах, які не захопили чи оминули нацисти)[6], та проти Третього Рейху[7]. 1943 року для відмежування від УПА перейменував свої загони в Українську Народно-Революційну Армію, яка в середині серпня 1943 р. була роззброєна тою ж таки УПА. У листопаді 1943 р. заарештований гестапо, ув’язнення відбував у концтаборі Заксенхаузен, звільнений у вересні 1944 р. Після війни жив у Німеччині, з 1948 р. — у Канаді. 1956 р. емігрував у США де й помер 15 травня 1981 року.
Рішенням Березнівської міської ради від 30 листопада 2011 року № 167 Т.Бульба-Боровець визнаний почесним громадянином м. Березне[8]. У 2005 році у м.Березне відкрито перший у світі пам’ятник генерал-хорунжому Тарасу Бульбі-Боровцю, який взято на державний облік та під державну охорону розпорядженням голови державної обласної адміністрації № 514 від 18 грудня 2009 року. 13 вересня 2011 року в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася передача нагород відомого українського військового й політичного діяча отамана Тараса Бульби-Боровця. Їх із Канади передала на Батьківщину племінниця командира УПА Марія Лантух. Також йому в 1996 р. встановлено меморіальна дошку в його рідному селі Бистричі (Березнівський район), барельєф в Олевську, Пам’ятний камінь на місці майбутнього пам’ятника в Рівному, Пам’ятний знак із нагоди 70-річчя проголошення Олевської республіки «Поліська Січ» під командуванням засновника УПА Тараса Бульби Боровця встановлено в Олевську на Житомирщині у 2011 році, Пам’ятний хрест на місці постою штабу УПА «Поліська Січ» Тараса бульби Боровця у с.Труди Сарненського р-ну(встановлено 11 червня 2004 року). 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата — 110 років із дня народження Тараса Бульби-Боровця (1908—1981), військового й політичного діяча, засновника «Поліської Січі»[9]. Рішенням Рівненської обласної ради № 813 від 22 грудня 2017 року 2018 рік у Рівненській області було проголошено Роком Тараса Бульби-Боровця[10].
[1] Стельникович С. В. Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис. Житомир: Житомирська обласна друкарня, 2007. С. 38–39
[2] Бульба-Боровець Т. Армія без держави. Слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади. Вінніпег: Волинь, 1981. С. 82
[3] Дзьобак В. Тарас Бульба-Боровець і його військові підрозділи в українському русі опору (1941–1944 рр.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2002 С. 70
[4] Гайдамака. 1941. 21 вересня. С. 3
[5] Стельникович С. В. Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис. Житомир: Житомирська обласна друкарня, 2007. С. 108–142
[6] Стельникович С. В. Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис. Житомир: Житомирська обласна друкарня, 2007. С. 62–64
[7] Стельникович С. В. Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис. Житомир: Житомирська обласна друкарня, 2007. С. 79–96
[8] Він прагнув волі Україні: біобібліографічний нарис. КЗ «Березнівська централізована система публічно-шкільних бібліотек», Березнівська центральна районна бібліотека. Березне, 2018. С. 25
[9] Постанова ВРУ «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2287–19#Text
[10] Він прагнув волі Україні: біобібліографічний нарис. КЗ «Березнівська централізована система публічно-шкільних бібліотек», Березнівська центральна районна бібліотека. Березне, 2018. С. 5
