Пам’ятник Борцям за волю України є виразним символом вшанування жертв війни та репресій. У центрі меморіального об’єкта розташований двохметровий базальтовий стовп, на якому встановлений безальтовий хрест латинського типу. Хрест є важливим символом християнської віри і виражає духовну значущість пам’ятника. У центрі памятника розміщений тризуб на щиті. азальтовий стовп є природнім колотим каменем передня грань якого шліфована. На передній грані базальтового стовпа, яка шліфована, вигравіювана епітафія: «Вірним синам і дочкам жертвам війни та репресій від вдячних односельців». Цей напис є засвідченням вдячності та вічної пам’яті перед тими, хто віддалі свої життя за волю України.
Базальтовий стовп встановлено на базальтовому підпірному п’єдесталі, висота якого становить 40 см. Підпірний п’єдестал виготовлений із колотого базальту. Для доступу до пам’ятника від автошляху ведуть сходи. По обидва боки сходів розташовані бетонні плити, які виконані в кольорах прапору України.
Пам’ятник розташований поруч з автошляхом Т1801 і знаходиться на підвищеному майданчику, що надає йому видимість та видовжує його візуальний вплив на навколишню місцевість. Позаду пам’ятника розташоване подвір’я школи. Територія навколо пам’ятника оформлена як газон із луговими дикоросами, що надає пам’ятнику природний і зелений вигляд. Барвисті квіти та рослини додають яскравості та краси пам’ятнику. Біля опорної стінки пам’ятника висаджені тюльпани.
Біля пам’ятника ростуть дерева, такі як клен та береза, що надають території додатковий натуральний елемент і створюють природну затишність.
Кадастровий номер відсутній, окрема ділянка не виділена.
Символічний меморіал борцям за волю України, який увіковічнює пам’ять про жителів села, які загинули в роки війни чи були репресовані. Жителі села Кунин були активними учасниками національно-визвольної війни. Тільки в Гурбинському бою загинуло 19 кунинців[1]. Понад близько 60 жителів села було репресовано[2], близько 100 жителів села були учасниками націоналістичного руху опору[3].
[1] Марчук І. Тищенко О. Гурби. Квітень 1944-го. Рівне, 2009. С. 185–186
[2] Пораховано за «Реабілітовані історією. Рівненська область»
[3] Денищук О. Книга пам’яті і слави Волині. Т. 7. Рівненська область. Здолбунівський район. С. 405–427
