Центральним об’єктом меморіального комплексу є базальтова стела, яка складається з трьох паралелепіпедів, з верхньою перекладиною, на якій розміщений хрест латинського типу. Лицева сторона стели прикрашена гравіруванням, яке зображує відому гравюру Ніла Хасевича «Волинь у боротьбі». Зворотна сторона верхнього елементу містить гравію «Навіки вам слава, герої». У центральному елементі стела містить список імен уродженців села, які приєдналися до лав Української Повстанської Армії. Ліва частина стели вгорі декорована тризубом, а під ним виділено напис «Односельцям, які загинули за незалежність України в період з 1939 по 1955 роки. Героям України — слава!» і прикрашена зображенням дубового листя. Права частина верхнього елементу також прикрашена тризубом та містить напис «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї. Слава героям!», а також має зображення дубового листя. Меморіальний комплекс виготовлений із базальту та встановлений на бетонному підмуріванні. Перед пам’ятником розташована базальтова гробовина, прикрашена клумбою, яка є місцем для вшанування пам’яті та покладання квітів. Цей пам’ятник виставлений на честь відважних борців Української Повстанської Армії, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність України під час подій з 1939 по 1955 роки. Меморіальний комплекс є символом вдячності та вшанування героїчних дій цих вірних патріотів, які віддали все заради вільної України.
Територія, де розташований пам’ятник борцям ОУН УПА в с. Ганівка, знаходиться на території сільського кладовища, у правій частині від головного входу. Ця область має рівну поверхню та обгороджена від навколишнього простору. На території, навколо пам’ятника, просторою засаджено травою та дикоросами. Ця декорація створює атмосферу природної краси та спокою, надаючи місцю особливого значення.
Розміщений на сільському цвинтарі. Окрема ділянка не виділена.
Пам’ятний знак загиблим воїнам УПА на сільському кладовищі було встановлено 1995 р., автором його є Віктор Довжаниця[1], 2002 р. його було взято на державний облік як пам’ятку історії місцевого значення[2]. На меморіальній плиті пам’ятника вигравіювано імена місцевих підпільників та повстанців. Наприклад, на плиті вказано імена працівників підпільної друкарні с. Ганнівка, чиї могили знаходяться на тому ж кладовищі поруч з пам’ятником. Серед них Данилевич Уляна Демидівна («Віра»), народилася 1923 року, працювала в редакції повстанського часопису «По боях», була друкаркою, загинула в бою з НКВС 11 вересня 1944 року разом зі шістьма повстанцями. На момент смерті була вагітною[3]. Похована у могилі разом з побратимом на псевдо «Сайгор»[4]. Усі семеро повстанців заживо згоріли[5]. Дубенчук Іван Юхимович (1910-1944 рр.) – воїн УПА, також працював у підпільній друкарні повстанського часопису «По боях», загинув в бою з НКВС 11 вересня 1944 року. Майоров Андрій Якович (1898-1944 рр.) – командир підрозділу УПА, який охороняв друкарню. Серед імен вказано і відомих повстанців з округи, наприклад, Берніка Івана Сергійовича, псевдо «Ярослав». Народився 1922 року (чи 1915 р) у с. Жалин, проживав у селі Деражне Костопільського району. З 1941 року він був секретарем сільської управи, з 1943 року – господарчий референт сотні УПА. У 1944 року став керівником кінного відділу особливого призначення, діяв на території Цуманського Революційного проводу ОУН. У грудні 1944 р. його боївка провела операцію зі звільнення захоплених НКВС повстанців і підпільників (серед них Лідія Зубрицька) у с. Новосілки Маневицького району Волинської області[6]. Підтримав у грудні 1945 року «Далекого» (С. Янішевський) та став членом самопроголошеного проводу «Одеса» терену «Ліс», референт служби безпеки Костопільського надрайонного проводу ОУН [7], боровся з радянськими винищувальними батальйонами у селах Костопільського району[8], з 1946 року референт служби безпеки Рівненської області проводу ОУН(опозиційний)[9]. Ініціював відзначення у 1947 році Дня зброї (31 серпня) та облагородження могил загиблих повстанців[10].
Загинув 1 березня 1949 р. в результаті оточення оперативно-військовою групою Деражненського районного відділу Міністерства державної безпеки в криївці на хуторі Ольхівка (Пеньки Дюксинські) поблизу села Дюксин Костопільського району. Тіло Івана Берніка було перевезене на опізнання до Деражненського районного відділу МДБ села Деражне. Звідти вночі тіло було викрадене та човном перевезене в село Дюксин Костопільського району, де й було урочисто поховане. Також на меморіальній плиті вказано і репресованих радянською владою жителів, причетних до повстанського руху: Ганський Гервась Максимович (1905 р. н., засуджений 17 серпня 1945 р. до 20 років каторжних робіт[11]), Дубенчук Антон Юхимович (1907 р. н., засуджений 22 листопада 1944 р. до розстрілу, 6 січня 1945 р. вирок замінено на 10 років виправних трудових таборів, помер 23 січня 1945)[12]. Серед імен і керівник місцевої боївки СБ Кухарчук Федір Самсонович («Коля»), 1914 р. н., який керував загоном у складі 25 чоловік (станом на листопад 1945 р. в його боївці уже діяв радянський агент)[13].
[1] Грушецький В. Пам’ятник воїнам УПА. Дзвін. 1996. 19 лип. С. 3.
[2] Розпорядження рівненської ОДА «Про взяття на державний облік об’єктів культурної спадщини» №292 від 27.05.2002. URL: https://wlm.org.ua/docs/local/rivne/292-2002.pdf
[3] Ганнівка. Коротка історія населеного пункту. Деражненська громада. URL: https://derazhnenska-gromada.gov.ua/gannivka-21-51-22-11-03-2023/
[4] Місця пам’яті УПА впорядкували у громаді на Рівненщині. Горинь info. URL: https://horyn.info/news/misczya-pamyati-upa-vporyadkuvaly-u-gromadi-na-rivnenshhyni/
[5] Кононець П. Туристичні маршрути Костопільщини. Історія музейництва, памяткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині. Науковий збірник. Вип. 3. Острог, 2011. С. 356
[6] Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930-1955). Літопис УПА. Т.13. Торонто-Львів, 2014. С.291
[7] Ковальчук В. Огороднік В. Листування керівництва підпілля ОУН(Б) на Волині та Поліссі. С. 239
[8] Ковальчук В. Огороднік В. Листування керівництва підпілля ОУН(Б) на Волині та Поліссі. С. 265
[9] Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930-1955). Літопис УПА. Т.13. Торонто-Львів, 2014. С. 125
[10] Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944-1954 рр. Літопис УПА. Нова серія. Т. 16. Київ-Торонто, 2011. С. 352
[11] Реабілітовані історією. Рівненська область. Кн. 4. Рівне, 2014. С. 90
[12] Реабілітовані історією. Рівненська область. Кн. 4. Рівне, 2014. С. 390
[13] Реабілітовані історією. Рівненська область. Кн. 2. Рівне, 2009. С. 256-257
