Опис об’єкта: Центральним об’єктом є стела загальною висотою 180 см. Верхня прямокутна частина стели виготовлена з базальту, має шліфовану рівну лицеву сторону, яка надає пам’ятнику естетичний вигляд, а боки та задня сторона залишаються природними та необробленими. На передній грані стели розміщено гравійовані зображення, де у верхньому правому куті виділяється тризуб, символ України. Нижче, у лівій половині, знаходиться волинський хрест. У нижній половині гравіювання вміщена епітафія, яка містить інформацію про подію: «18.XII.1945 Тут відбувся останній бій односельчан: Бронський В.А. — 1927 Панчук П.Я. — 1923 Рачинський А.М. — 1927 Татарук Т.Т. — 1897 Лавренюк О.І. — 1927». Ця епітафія вшановує пам’ять героїв та подію, пов’язану із цим місцем. Основа пам’ятника — базальтовий паралелепіпед висотою 25 см, на якому вміщений напис: «Вічна пам’ять і слава героям-борцям за незалежність України», що підсилює патріотичний характер пам’ятника та вшановує їхній подвиг. Підмурок пам’ятника виготовлений із двох рядів бетонних блоків, які функціонально підтримують стелу та базальтовий паралелепіпед. Територія навколо пам’ятника мощена бетонним бруком.
Площа меморіалу 0,01 га. Висота над рівнем моря (Балтійська система): 225.00 метрів. Територія пам’ятного знаку на місці бою під селом Студянка розташована в сосновому лісі на північній околиці села Студянка, в урочищі «Ковк». Пам’ятний знак розташований на галявині серед соснових дерев, що створює природний та спокійний фон для вшанування подвигу. Сам знак виділяється на цьому фоні та стає центральним елементом цього природнього простору. Територія навколо пам’ятного знаку є пагорбом. Щодо насаджень, на цій території можна знайти сосни, траву та дикороси, які природно вписуються в оточуючий лісовий ландшафт.
Територія навколо меморіалу є лісовими насадженнями на пагорбі урочища Ковок. Окрема ділянка не виділена.
18 грудня 1946 року в урочищі «Ковк» (на околицях хутора Видранка біля Студянки) у бою з НКВС загинули підпільники ОУН із с.Студянка Бронський В.А («Нечай», 1927 р. н.), Панчук Петро Якович («Дуб», «Корінь», 1923 р. н.), Рачинський А. М. (1927 р. н.), Тарарук Терентій Тимофійович («Старий», «Вовк», 1897 р. н.) та Лавренюк Олександр І. («Ігор», «Хвиля», 1927 р. н.). Тут в одній із хат місцевої жительки була повстанська криївка. Ця криївка належала боївці підрайонного провідника ОУН Лавренчука («Ігор», «Хвиля»). Про боївку НКВС розповіла місцева жителька («Зірка»), яка була агентом радянських спецслужб та співпрацювала з районним відділом НКВС у с. Верба[1]. Під час операції спецслужби оточили криївку, але підпільників попередили і вони спробували вирватися з боєм через запасний вихід. Під час перестрілки всі підпільники загинули: на відмову здатися вони викинули гранату й розбіглися в різні сторони, проте Терентія Татарука й Олександра Лавренюка вбили, Бронського поранили в ноги й добили прикладами, а Панчук підірвав себе гранатою, їх тіла забрали у с.Верба[2]. Під час зачистки села були також затриманні Федорук Наталія Єфимівна («Наталка», жителька с. Шепетин), Остапчук Степан (1928 р. н., житель с. Студянка), Польовий Яків Григоровчи («Дуб», житель с. Студянка[3]). Через кілька днів Служба Безпеки ОУН повісила «Зірку» на березі річки в с.Студянка. У 2004 р. на місці бою встановили металевий хрест[4], а через кілька років пам’ятник[5].
[1] Особистий архів Анатолія Василюка
[2] Роковини бою біля Видранки: повстанці, яких «здала» жінка, загинули. https://history.rayon.in.ua/news/327402-rokovini-boiu-bilia-vidranki-povstantsi-iakih-zdala-zhinka-zaginuli
[3] Особистий архів Анатолія Василюка
[4] Роковини бою біля Видранки: повстанці, яких «здала» жінка, загинули. Район. Історія. URL: https://history.rayon.in.ua/news/327402-rokovini-boiu-bilia-vidranki-povstantsi-iakih-zdala-zhinka-zaginuli
[5] У селі на Дубенщині криївку ОУН видала енкаведистам місцева мешканка. Район. Історія. URL: https://history.rayon.in.ua/news/465267-u-seli-na-dubenshchini-kriivku-oun-vidala-enkavedistam-mistseva-meshkanka
