Пам’ятна дошка Сергію Качинському розташована на стіні Оржівської деревообробної фабрики. Ця прямокутна гранітна дошка має розміри 80 на 150 см. Граніт, з якого виготовлена дошка, є сірим, зернистим матеріалом. Лівий край і нижня грань дошки скошені, а лівий нижній кут має скол. У верхньому правому куті дошки розташований металевий горильєф із профілем Сергія Качинського. Ліворуч від горильєфа вигравійований тризуб із хрестом — середнім зубом тризуба. Під цим символом розташований напис: «1943–2003 рр. Встановлено на честь однієї з перших бойових операцій Української Повстанчої Армії на Волині». На самій дошці вміщена епітафія: «Командиру перших відділів УПА Сергію Качинському «Остапу», його побратимам Василю Кулаковському, Степану Лукащуку та невідомому повстанцю, які загинули 10 березня 1943 року в бою з фашистськими окупантами на території Оржівської деревообробної фабрики. Слава Україна! Героям Слава!».
Ця пам’ятна дошка служить важливим символом вшанування пам’яті Сергія Качинського та його соратників і свідчить про їхній вагомий внесок у боротьбу за незалежність України під час Другої світової війни.
Пам’ятна дошка Сергію Качинському розташована на стіні Оржівської деревообробної фабрики, конкретно на бідівлі офісу та прохідної. Перед цим об’єктом розташована площа, призначена для парковки, а також невеликий сквер. Ця територія служить як місце для вшанування пам’яті Сергія Качинського та його соратників, а також місце для відзначення важливих подій і вшанування героїв минулого.
Кадастровий номер 5624655700:01:002:0002. Використання для обслуговування будівель і споруд фанерного заводу.
Сергій Качинський «Остап», «Щупак» (1917 — 10.03.1943) — творець перших відділів УПА, лицар Золотого Хреста Бойової заслуги 1 класу. Народився у с. Піддубці Волинської області, офіцер польської армії, член ОУН з 1931 р, обласний військовий референт ОУН на Рівненщині у 1941–1943 рр.[1], 27 липня 1941 р. командир «Першого куреня Українського війська ім. Холодного Яру»[2], очолював школу старшин у Рівному на вулиці Замковій[3], а після переслідувань гестапо — батальйон швидкого реагування в Клевані, військовий референт ОУН на ПЗУЗ[4], творець однієї з перших сотень УПА в жовтні 1942 р. на Берестейщині[5] (ще у вересні 1942 р. у Сарнах очолив військове формування ОУН(б)[6], тоді ж його боївка ліквідувала станцію жандармів у с. Піддубці Волинської області[7]). Питання створення військової одиниці обговорювалося за участю «Остапа», Д. Клячківського, Р. Шухевича весною 1942 р. на конференції в Рудці-Козинській. Там же було вирішено, що «Остап» і очолить першу військове формування[8].
11.03.1943 р. його сотня напала на фабрику зі зброєю в Оржеві, під час бою повстанці вбили 60 німців, але сам «Остап» із двома побратимами загинув[9] самотужки роззброюючи чотирьох німців. За іншими даними «Остап» потрапив у полон, його допитували, а потім розстріляли[10]. Фабрику охороняла сотня власівців, а периметр заводу — українці, які контактували через зв’язкову Гомон Одарку («Фіалка») з повстанцями. На операції із захоплення збої були Сергій Качинський, Василь Кулаковський, Степан Лукащик з Оржева й Мефодій Столярчук із Голишева, усі загинули. Українці ж, які охороняли фабрику, втекли з усією зброєю в ліс. 1952 р. Постановою УГВР і Наказом Головного військового штабу УПА нагороджений посмертно Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1 класу[11].
[1] Літопис УПА. Т. 29. Торонто-Львів, 1997. С. 29
[2] Кентій А. Українська Повстанська Армія в 1942–1943 рр. К., 1999. С. 8
[3] Маршрути поколінь. Путівник героїчними стежками УПА на Волині. С. 17
[4] Кентій А. Українська Повстанська Армія в 1942–1943 рр. К., 1999. С. 9
[5] П. Мірчук. Українська Повстанська Армія. 1942–52. Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991). С. 30–31
[6] Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. К., 2000. С. 672.
[7] Бойові дії УПА проти німецьких та радянських каральних військ — хроніка успішних битв. Бандера: бібліотека націоналіста. URL: https://bandera.lviv.ua/bojovi-diji-upa-proty-nimeckyh-ta-radjanskyh-karalnyh-vijsk-hronika-uspishnyh-bytv/
[8] Лис В. УПА зароджувалась у Рудці-Козинській. Волинь. URL: https://web.archive.org/web/20160305120425/http://www.volyn.com.ua/printver.php?rub=4&article=0&arch=661
[9] Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–52. Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991). С.34
[10] Маршрути поколінь. Путівник героїчними стежками УПА на Волині. С. 17
[11] 10 березня. УІНП. URL: https://old.uinp.gov.ua/historyday/10-bereznya-0
