Вадим Домашин народився 31 грудня 1997 року в Рівному. Навчався у загальноосвітній школі №28, а після її закінчення здобув освіту економіста у Національному університеті «Львівська політехніка».
Після завершення навчання він вступив до лав українського війська. З початком повномасштабного вторгнення продовжив службу, а в березні 2025 року добровільно приєднався до Сил безпілотних систем.
«Він був різносторонньо розвинутим хлопцем, дуже розумним та ерудованим. Брав участь у різноманітних олімпіадах, захоплювався шахами. Ми його називали “Ходяча енциклопедія”. Вадим вів здоровий спосіб життя, уникав шкідливих звичок. Мав багато друзів, у Львові в нього залишилися дівчина. Він завжди приїжджав додому у відпустку з квітами та подарунками. Вадим пишався тим, що служив у підрозділі “Ахіллес”. Про нього тепло відгукувалися побратими і командування. Під час служби він був нагороджений відзнакою міністра оборони України “Залізний хрест”», – розповіла мама Захисника.
Життя 28-річного солдата обірвалося 26 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.
У Вадима Домашина із найближчих рідних залишилася лише мама.
Прощання із Захисником відбулося 7 липня на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу звершили у Свято-Покровському соборі, після чого військовослужбовця поховали на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
