Новина
У Рівненському заповіднику зафіксували 5 червонокнижних тварин
13:03, 19 Лютого

У Рівненському природному заповіднику завдяки фотопасткам вдалось зафіксувати 23 види тварин (з яких 5 занесені до Червної книги України).
Рись, вовк, лось, сарна, лисиця, чапля сіра, сова сіра, горностай, єнотоподібний собака, яструб великий – і це лише короткий перелік видів, які облюбували одну боброву загату на Поліссі.
Про це повідомляє WWF-Україна (всесвітній фонд природи в Україні)
У вересні 2021 року науковці Рівненського природного заповіднику встановили 3 фотопастки від WWF-Україна для спостереження рисі євразійської та інших видів на території мисливського господарства “Рудня-Карпилівське”.
В результаті їм вдалося зафіксувати 23 види тварин – 17 видів ссавців та 6 видів птахів (з яких 5 видів занесені до Червоної книги України)
На невеликому каналі бобри звели з дерев, гілок, каміння, ґрунту греблю, яка мала забезпечувати їм живлення і захист від хижаків. Та місце привабило й інших мешканців лісу, тож боброва загата створила для різних тварин сприятливі умови для:
- постійного життя, власне для самого бобра, ондатри, норки американської, ласки, горностая
- живлення для чаплі сірої, сови сірої, сойки, видри річкової, собаки єнотоподібного, лисиці
- маркування своєї індивідуальної території для рисі та вовка
- переправи через канал для зайця, білки, борсука, тхора лісового, сарни, дикої свині, лося
- купання для яструба великого
- перепочинку для припутня і дрозда-омелюха.
Часто люди не раді мати бобрів за сусідів, адже їхні загати, греблі та нори можуть завдавати шкоди дорожній та господарській інфраструктурам, лісовому господарству, а подекуди і приватним домогосподарствам. А от у дикій природі боброві загати стають у пригоді для десятків видів. Також вони сприяють відновленню гідрологічного режиму на порушених внаслідок антропогенної діяльності територіях, утримують вологу та сприяють збереженню екосистем.
Отримати цю цінну науково-дослідну інформацію дослідники Рівненського природного заповідника змогли завдяки саме встановленим фотопасткам та моніторингу місцевості. Надалі вона допоможе їм планувати заходи з охорони ключових видів та їхніх оселищ.