Новина

Суд випустив Андрія Антоненка “Ріффмастера” під домашній арешт

17:52, 30 Квітня

зображення новини

Шевченківський районний суд Києва в п’ятницю, 30 квітня, оголосив рішення щодо зміни запобіжного заходу ветерану АТО та музиканту Андрієві Антоненку, якого обвинувачують у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

Як передає “Новинарня“, із тримання під вартою Антоненка відпустили під цілодобовий домашній арешт.

“Суд ухвалив: клопотання захисника Кругового про зміну запобіжного заходу Антоненку задовольнити частково. Змінити Антоненку запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю”, – сказала головуюча суддя Оксана Голуб.

Також “Ріффмастера” зобов’язали здати закордонний паспорт та інші документи, необхідні для виїзду за кордон.

Ця ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, строк її дії – по 29 червня 2021 року.

“А що казати? (…) Хочу зацитувати свою пісню: “Я лихого не робив, я нічого не ховав, тільки дещо зрозумів, тільки дещо з’ясував”. Це маленька перемога перемога в битві, але поки не перемога у великій війні. Велика подяка моїм адвокатам, моїй родині та друзям, і всім, хто підтримував. Правда така… За неї варто боротися, битися, воювати. Не хочеться вмирати, але… Це як за Україну… за Україну треба жити і перемагати. Як і за правду. Зараз дуже багато емоцій… Я маю побути з родиною, дякую всім. Слава Україні! “,  – сказав він.

Захист регулярно просив пом’якшити запобіжний захід Андрієві Антоненку, проте раніше прокуратура заперечувала проти цього, і суд залишав “Ріффмастера” в СІЗО.

Раніше Шевченківський районний суд Києва залишив його під вартою до 21 травня.

Андрія Антоненка тримали під арештом із грудня 2019 року.

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишає під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.