Новина
Сьогодні – День Конституції України
10:16, 28 Червня
28 червня відзначаємо День Конституції України. 27 років тому в цей день 315 депутатів Верховної Ради проголосували за ухвалення Конституції незалежної України. Цьому передувала славнозвісна конституційна ніч — майже добу, зокрема ніч на 28 червня, парламентарі дискутували та остаточно затверджували проект нового документу.
Чинна українська Конституція складається з 14 розділів (останній розділ Перехідні положення при цьому має номер ⅩⅤ, оскільки розділ Ⅶ Прокуратура було виключено законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя).
Вже у її преамбулі закріплено чимало надважливих для України державотворчих засад, зокрема:
- право українського народу на самовизначення,
- забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя в Україні,
- підтвердження європейської ідентичності українського народу,
- незворотність європейського та євроатлантичного курсу України,
- прагнення до розвитку і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави.
Цікаві факти про Конституцію підготував сайт “Освіторія”.
Основний закон нашої держави має глибокі корені в історії — Конституція Пилипа Орлика була найпрогресивнішим документом своєї доби.
За Конституцією глава держави в Україні — «менеджер» ще з XVIII століття
Дуже прогресивну ідею парламентської республіки містила одна з найвідоміших попередниць Конституції України, так звана Конституція Пилипа Орлика — «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року. За формою це договір між козаками — тими, хто обирає, і гетьманом — тим, кого обирають. Так от, ще на початку XVIII століття цей документ встановлював принципи демократичної парламентської республіки, у якій для гетьмана відводилася другорядна, скоріше «менеджерська» роль. Для нього встановлювались особливі обов’язки:
- не допускати зловживань козацької старшини;
- боронити від кривд козаків і посполитих селян;
- звільняти від податків і повинностей козацьких вдів, сиріт і деякі інші категорії населення;
- забезпечувати права українських міщан, купців.
Схожі статті про захист простого населення можна відшукати і в «Уставі Володимира Всеволодовича» початку XII століття, одному з пізніших доповнень «Руської Правди». Це підкреслює, що в підвалинах українського законодавства — захист прав громадян, який логічно займає суттєву частку і в сучасній Конституції України.
Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову прийшов до Європи з України
Ті ж таки «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року запроваджують ще одну прогресивну ідею — поділ влади на законодавчу (Генеральна рада тричі на рік), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) і судову (Генеральний суд) гілки. Окремо вказується, що суд діє незалежно, адже гетьман «не повинен карати сам із власної ініціативи і помсти», а рішення, яке виносить Генеральний суд, «не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися, як переможений законом».
Латиномовний варіант Конституції Пилипа Орлика як літературний твір став дуже поширеним у Європі. А за пару десятків років вийшла праця французького просвітника Шарля Луї Монтеск’є з тією ж ідеєю розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки — і «понеслась» світом…
Незалежність судової гілки влади є наріжним каменем ефективного функціонування інших гілок, і юридично вона теж закріплена в сучасній Конституції України.
Конституцію України писали майже п’ять років, а ухвалювали протягом однієї ночі
Щойно в 1991 році постала незалежна Україна, одразу ж почались дискусії: якою має бути відновлена держава? Суперечки точилися через державні символи — герб, гімн, прапор — та мову, а статус Криму та співвідношення повноважень Президента і Верховної Ради додатково підливали оливи у вогонь.
9 червня 1995 року настало крихке перемир’я — затвердили Конституційний договір про організацію державної влади та місцевого самоврядування, але він не міг функціонувати вічно. Тож щоб розрубати цей гордіїв вузол, 26 червня 1996 року Президент України Леонід Кучма призначив всенародний референдум щодо ухвалення Конституції.
Народні депутати, під загрозою такого перехоплення ініціативи та можливого розпуску парламенту, 27 червня розпочали 24 годинний марафон розгляду поправок та окремих статей проєкту Основного закону. Після безсонної ночі та 14 годин безперервної роботи 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин таки ухвалили Конституцію України.
Конституція України «жорстка», але до неї можна ухвалювати суттєві зміни
Для будь-яких змін у текст Конституції України потрібно не менш ніж дві третини голосів конституційного складу Верховної Ради України, тобто 300 голосів. І за юридичною класифікацією, це так звана жорстка Конституція.
Попри це, ми вже як мінімум тричі суттєво змінювали співвідношення владних функцій то на користь Верховної Ради України, то на користь Президента України.
А після подій Революції Гідності навіть окремо прописали стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.
Конституція чи її подоба — необхідний документ у кожній державі
Оскільки Конституція — Основний закон держави, який закріплює основи її функціонування, постає логічне питання: а чи може держава існувати взагалі без конституції?
Для мусульманських країн (Держава Лівія, Республіка Ірак, Ісламська республіка Іран, Королівство Саудівська Аравія, Ісламська Республіка Пакистан та інші) функції конституції фактично виконує Коран та його релігійні постулати.
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Австралійський Союз, Нова Зеландія, Держава Ізраїль мають не один, а цілу збірку законодавчих актів, правових звичаїв, судових прецедентів, які й встановлюють принципи функціонування державної влади.
Найясніша республіка Сан-Марино має найстарішу у світі чинну Конституцію — так звані Статути 1600 року та сучасне доповнення 1974 року — Декларація прав громадян.
Конституція США 1789 року також досі чинна, але нараховує вже 27 поправок. Писали її теж з урахуванням просвітницьких ідей поділу влади, прав людини, власності й права на повстання.
Отже, з Конституцією чи без неї, але якийсь Основний документ у державі таки повинен бути.
День ухвалення Конституції України — державне свято
Здавалось би, вартує всього лиш прописати в Конституції, що день її ухвалення — державне свято, одразу ж усі почнуть його святкувати.
Але, за даними квітневого дослідження Київського Міжнародного Інституту Соціології, лише 14 % громадян України позначили День Конституції України як найбільш важливе чи улюблене свято.
При цьому результати соціологічного дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова у червні 2019 року показали, що 46,6 % респондентів ніколи не читали Конституцію України.
Варто разом змінювати ситуацію, адже за даними того ж дослідження:
- 50,9 % тих, хто читав, робили це саме для того, щоб дізнатися свої права;
- 46,4 % тепер твердо знають, що носієм суверенітету та джерелом влади в України є саме її громадяни, народ.
Прочитав Конституцію — знаєш свої права — починай їх захищати тут і зараз. У такому випадку День Конституції України і справді стане державним святом.
