Новина

Роковини трагедії в Маріуполі: російська авіабомба вбила сотні людей

12:48, 16 Березня

зображення новини

Рік тому, 16 березня, російський літак скинув дві 500-кілограмові бомби на будівлю драматичного театру у Маріуполі, внаслідок чого загинули сотні мирних жителів міста, серед яких було чимало дітей.

Приміщення театру слугувало укриттям для цивільних. Убивць не зупинили великі написи «ДЕТИ» спереду та позаду будівлі були, які чітко помітні на супутникових знімках. За оцінками очевидців, у драмтеатрі перебувало близько тисячі осіб.За даними журналістського розслідування Associated Press, внаслідок авіаудару по драмтеатру могли загинути близько 600 людей.

Через кілька місяців після теракту окупанти почали розбирати завали будівлі та потай вивозити тіла загиблих. Наприкінці минулого року будівлю драмтеатру було знесено. Таким чином, встановити справжню кількість загиблих наразі неможливо.

Журналістське розслідування AP news відтворило те, що сталося всередині кінотеатру того дня, зі слів 23 тих, хто вижив, рятувальників і людей, які близько знайомі з його новим життям як бомбосховища. А також видання використало два комплекти планів приміщення театру, фотографії та відео, зроблені всередині до, під час і після того дня, а також відгуки експертів, які переглядали методологію .

«Коли ми почули звук літака і моторошний звук падаючої бомби – встигли за ці хвилини забігти в кімнату звукозапису, це було цокольне приміщення без вікон. Це нас врятувало. Посипалась штукатурка, нагорі кричали люди, а потім вони затихли. Знайомий Сергій Сьомін підійшов і сказав: «театру більше немає, збирайтесь скоріше, бо там трупи, нам треба вибиратись, сходинки будуть валитись». Я взяла валізу, рюкзак з документами і кота – і ми вискочили, в чому були. Переступали через трупи, бо на сходинках були люди. Коли вибігли, на першому поверсі я бачила вбиту дитину. Це все було як в тумані. Коли ми вискочили з театру – за нами ще було 20 людей з валізами, і ми почали бігти в сторону моря. Тоді ж почався артобстріл і не давали зробити евакуацію людей під завалами», – згадує музична керівниця драмтеатру Маріуполя, акторка Віра Лебединська. росія заперечує свій злочин та, окупувавши Маріуполь, зробила все, щоб «замести сліди».

У квітні-травні 2022 року радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв, що окупанти розбирають завали та вивозять тіла загиблих. У грудні 2022-го він же повідомив, що окупаційна влада зносить будівлю драматичного театру. А станом на початок лютого 2023 року Андрющенко розповів, що драмтеатр розібрано, залишились дві зовнішні стіни.

Одразу після злочинного бомбардування зі зруйнованої будівлі вдалося вибратися живими близько 130 людям. Більшість із них вижили у той жахливий день 16 березня завдяки бомбосховищу в театрі, яке витримало вибух потужних бомб. Люди, які загинули внаслідок авіабомбардування, переважно були на польовій кухні біля театру або всередині будівлі, але за межами бомбосховища.

Із бомбосховища вдалося вийти живим актору театру Дмитру Муранцеву: «Я отямився від запаху чаду у підвалі. Дуже боявся, що ми заживо залишимося під завалами і будемо довго помирати. Одразу побіг перевірити, чи не завалило вихід з підвалу. Побачив промінь світла, що там люди виходять, взяв документи і вибіг назовні. Я побачив апокаліпсис. Там був відчай. Навколо бігають люди, гора цегли, каміння, яке кричить – бо там люди під завалами, а ти чомусь не під завалами. І ти для цього спеціально нічого не зробив. Тобі просто пощастило, що ти опинився тут, а не там. Люди намагаються дістати своїх дітей, або діти намагаються дістати своїх батьків. Бігають навколо цих величезних цеглин».

Віра Лебединська та Дмитро Муранцев – двоє акторів, які вижили під час бомбардування, – з часом переїхали до Ужгорода. Вони розповідають міжнародним та українським ЗМІ правду про день, коли російська авіація вчинила воєнний злочин, скинувши бомби на цивільне населення.

Трагедія Маріуполя – одна з найбільших злочинів в історії людства, злочинів росіян. Показовий теракт росії зі знищення Драмтеатру є уособленням долі всього Маріуполя. Саме бомбардування з літаків було, за згадками свідків, найбільшим жахом для людей, які виявилися заблокованими в місті та гинули під завалами будинків.

За матеріалом “Українського інституту національної пам’яті”.