Новина
Рівненщина в скорботі: в останню путь провели чотирьох Захисників
09:48, 23 Квітня
На Рівненщині останнім земним шляхом провели захисників України: Олега Рижка з Дубенщини, Івана Кральського зі Здолбунівської громади, а також Андрія Мельника та Дмитра Рожкова з Рівного.
Андрій Мельник народився 19 лютого 1983 року в Рівному. Навчався у загальноосвітній школі №12, а згодом здобув фах автослюсаря у місцевому професійно-технічному училищі.
Після строкової служби в армії працював за спеціальністю на підприємстві «Камаз-Транс-Сервіс», пізніше – у столярному цеху. У серпні 2023 року Андрій Мельник добровільно став на захист Батьківщини.
«До війни Андрій захоплювався столярною справою – мав золоті руки й велике серце. Усе, за що брався, робив із душею – чи то допомагав комусь, чи створював щось власними руками. Завжди знаходив добре слово для кожного, ніколи не залишався осторонь чужої біди. Для нас він був опорою і гордістю. Так сталося, що вже після свого першого бойового виходу, під час штурму ворожих позицій, Андрій зник безвісти», – розповів батько Захисника.
На жаль, 41-річний солдат Андрій Мельник загинув 18 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Тривалий час боєць вважався зниклим безвісти – лише нещодавно його тіло ідентифікували та передали рідним для гідного поховання.
У Захисника залишилися батько та брат.
Дмитро Рожков народився 23 квітня 1985 року в місті Первомайськ Луганської області. Навчався у місцевій школі, згодом здобув фах психолога у Харківському авіаційному інституті.
Після навчання працював за спеціальністю у Харкові. У 2014 році разом з дружиною переїхав до Рівного. У лютому 2025 року Дмитра Рожкова мобілізували до лав Збройних сил України.
«Це була дуже набожна та віруюча людина, яка дотримувалася християнських цінностей. Він щиро допомагав людям, підтримував тих, хто цього потребував, і жив із глибоким відчуттям служіння Богові та ближнім. У вільний час Дмитро захоплювався музикою, грав на гітарі, був талановитим виконавцем», – розповіла дружина Захисника.
На жаль, 40-річний солдат Дмитро Рожков помер 15 квітня 2026 року у лікарні міста Конотоп на Сумщині після отриманих вогнепальних поранень.
У Дмитра залишилися дружина, двоє дітей та батько.
Іван Кральський народився 7 липня 1988 року у Здолбунові. Закінчивши навчання у міській ЗОШ №6, вступив до Квасилівського професійного коледжу та здобув спеціальність кухаря-кондитера. Згодом працював та завжди залишався відповідальною й щирою людиною. Любив музику і спорт, грав на гітарі, захоплювався футболом. Був люблячим чоловіком для дружини, турботливим татом, сином, найкращим хресним та добрим племінником, вірним другом.
Він не зміг залишатися осторонь, коли ворог прийшов на українську землю. Уже 25 лютого 2022 року пішов до військкомату, записався добровольцем, і 10 березня став на захист України. Ніс службу на Одещині, Херсонщині та Донеччині.
8 лютого 2025 року Іван Кральський зник безвісти на Донеччині. На жаль, згодом загибель героя підтвердилася. Матрос Іван Кральський, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув 8 лютого 2025 року у результаті штурмових дій противника.
Рижко Олег Станіславович народився 28 грудня 1977 року в родині військового. Його дитинство та юність пройшли у місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Там закінчив загальноосвітню школу №15 та місцевий деревообробний технікум. Робота з деревом стала не лише його фахом, але й улюбленою справою. Згодом переїхав з родиною до Дубна. Працював у місцевих підприємствах ТОВ “Дубнобудматеріали”, ТОВ “Компанія ЗЕВС ЛТД” та Дубенському звірогосподарстві.
У 2024 році мужній чоловік добровольцем долучився до лав Збройних Сил України та проходив службу в складі 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Воїн до останнього залишався вірним військовій Присязі і з честю виконав свій обов’язок із захисту Батьківщини.
Майже півтора року захисник вважався зниклим безвісти. За офіційними даними військовослужбовець загинув 26 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Григорівка Покровського району Донецької області.
Схиляємо голови у скорботі. Вічна пам’ять та шана захисникам.
