Новина

Рівненщина провела в останню путь п’ятьох Захисників

09:50, 09 Квітня

зображення новини

На Рівненщині попрощалися із захисниками України – Сергієм Радчуком та Сергієм Бойком з Рівного, Андрієм Шахрайчуком із Зорянської громади, Антоном Полюховичем із Зарічненської ТГ, Сергієм Мариніним з Сарненщини.

Сергій Радчук народився 22 жовтня 1981 року в Рівному. Навчався у загальноосвітніх школах №24 та №15, згодом здобув фах електрогазозварника та слюсаря у місцевому училищі.

Після навчання допомагав мамі, яка займалася підприємницькою діяльністю – виготовленням корпусних меблів та столярних виробів. До лав Збройних сил України Сергія Радчука мобілізували у червні 2023 року.

«Він був на військових навчаннях у Великій Британії та Іспанії. Сергій змалку захоплювався історією та географією – він за кожну країну все знав. Дуже любив читати книги, вивчав англійську мову. Допомагав фінансово своїй родині, був добрим та щедрим», – розповіла мама Захисника.

На жаль, 44-річний солдат Сергій Радчук загинув 1 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

У Захисника залишилися мама та сестра.

Сергій Бойко народився 19 серпня 1979 року в селі Крилів колишнього Корецького району. Ще у дитячому віці з родиною переїхав до Рівного. Навчався у 25-й школі, а згодом у місцевому педагогічному університеті.

Після строкової служби в армії закінчив курси охоронця, працював оперуповноваженим у тодішній міліції. У червні 2022 року Сергій Бойко добровольцем став на захист Батьківщини.

«Він швидко адаптувався до військових буднів і ніколи не скаржився. Був доброю, життєрадісною, товариською та спокійною людиною. Найбільше любив риболовлю», – розповіла мама Захисника.

На жаль, 46-річний сержант Сергій Бойко помер 31 березня 2026 року у місті Слов’янськ Донецької області під час перебування на стаціонарному лікуванні.

У Захисника залишилися мама, сестра, дружина та два племінники.

Андрій Шахрайчук 1977 року народження. Проживав у селі Дерев’яне. У складний для держави час він без вагань став на захист Батьківщини, проявивши справжню мужність і відданість. Загинув воїн 29 березня 2026 року під час виконання бойового завдання.

Антон Полюхович народився у селі Серники у 2001 році. 25-річний військовослужбовець, боєць батальйону «Братство» у складі спецпідрозділу ГУР МО України, загинув 3 березня 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Відомий побратимам за позивним «Умнік», молодший сержант, командир відділення, Антон брав участь у складних бойових операціях на Запорізькому напрямку. За мужність і відвагу був нагороджений орденом «За мужність».

До повномасштабної війни Антон був студентом і не планував військової служби. Його шлях розпочався з волонтерства та допомоги пораненим, згодом – капеланських курсів і поїздок на схід. Саме там він відчув своє покликання – бути поруч із військовими, підтримувати їх і служити людям. Зрештою він став до зброї, щоб боронити Україну.

«Я хотів стати інструментом в Божій руці…» – ці слова Антона стали відображенням його життєвого вибору та внутрішньої сили. Він був серед тих, хто виконував надскладні бойові завдання у глибокому тилу ворога, зокрема на висохлому дні Каховського водосховища, де українські розвідники в надважких умовах протистояли ворогу, ризикуючи життям щомиті.

Поховали Захисника з військовими почестями у рідному селі.

Сергій Маринін проживав у селі Яринівка Сарненської громади. Тут минули його дитинство та юність. Після закінчення місцевої школи навчався у Сарненському ВПУ-21, здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Працював на дослідній станції та у школі.

Був призваний на військову службу за мобілізацією. Солдат 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша служив стрільцем-зенітником. Мав позивний «Марик».

7 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання звʼязок із Захисником обірвався. Увесь цей час рідні жили надією, вірили у його повернення і чекали. На жаль, у березні цього року експертиза підтвердила загибель Воїна.

Без батька залишилися дві доньки — Марія та Людмила.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.Вічна слава та пам’ять воїнам України!