Новина
Рівненщина попрощалася з п’ятьма Захисниками України
10:08, 24 Лютого
Напередодні Рівненщина провела в останню земну дорогу захисників – костопільчанина Дмитра Кравчука, Миколу Омельчука та Андрія Мазурця з Гощанщини, Василя Сніжка з Володимиреччини, Олександра Томіловича з Боремельської громади.
Олександр Томілович народився 6 жовтня 1994 року, проживав у селі Малеве Боремельської громади. Бойовий шлях Олександра розпочався зі строкової служби, згодом він долучився до військ АТО. В травні 2022 року знову пішов служити. У травні 2022 року знову долучився до війська, був старшим солдатом-інспектором прикордонної служби України. Воїн до останнього подиху боровся за волю та незалежність України. На жаль, Олександр Томілович загинув 19 лютого 2026 року на Харківщині.
Дмитро Кравчук народився в Костополі. Дмитро Кравчук був мобілізований у листопаді 2022 року. Спочатку служив у піхоті, а після проходження навчання у відділенні ударних безпілотних комплексів. Увесь час проходив службу на Лиманському напрямку фронту. 16 лютого Дмитро Кравчук загинув унаслідок ураження ворожим БпЛА поблизу Лимана на Донеччині.
Андрій Вікторович Мазурець народився 26 січня 1994 року в сім’ї Віктора та Світлани Мазурців. Зростав разом із братами Василем і Володимиром та сестрою Тетяною. З дитинства вирізнявся чуйністю та впевненістю. Повну загальну середню освіту здобув у Малинівській середній школі у 2011 році, після чого розпочав трудовий шлях.
Згодом проходив строкову військову службу у місті Житомирі. У 2016 році був призваний на військову службу та виконував бойові завдання в зоні АТО за контрактом до 2018 року.
У липні 2018 року одружився з Надією. У подружжя народилися дві доньки — Дарина та Юлія. Працював у різних сферах, докладаючи зусиль для добробуту родини.
10 січня 2024 року став на захист України у складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади. Служив у званні старшого солдата на посаді старшого навідника мінометного розрахунку.
Дотримувався переконання, що задля майбутнього держави й наступних поколінь необхідно докладати максимум зусиль, здоров’я та запалу в боротьбі за Україну.
На жаль, 14 лютого 2026 року старший солдат Мазурець Андрій Вікторович загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Воїну назавжди — 32.
Микола Всеволодович Омельчук народився 18 травня 1978 року в селі Вовкошів у сім’ї Ольги та Всеволода Омельчуків. З раннього дитинства проявляв ввічливість, працьовитість та чуйність. Навчався у Вовкошівській неповній середній школі, після закінчення якої працював різноробочим на місцевій фермі. У 1997 році був призваний на строкову службу до військово-повітряних сил у місті Старокостянтинів, де до осені 1998 року служив надійним і відповідальним побратимом.
У молодому віці Микола втратив батька, а згодом і брата. У 2005 році одружився з односельчанкою Оксаною. У подружжя народилося шестеро дітей. Проте сімейне життя не склалося, і Микола залишився проживати з матір’ю, водночас підтримуючи дітей і дбаючи про їхнє виховання.
Продовжував працювати та допомагати односельцям: їздив на заробітки, працював на молочному заводі «Гощаночка», підтримував літніх людей, допомагав по господарству.
Попри сімейні обов’язки, 24 вересня 2022 року став на захист України у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Під час спілкування з рідними повторював: «Все буде добре – обов’язково».
На жаль, 15 лютого 2026 року такелажник взводу технічного забезпечення самохідного артилерійського дивізіону, солдат Микола Всеволодович Омельчук загинув в Запорізькій області внаслідок влучання ворожого дрона. Воїну назавжди — 47.
Василь Сніжко народився 2 січня 1976 року, жив у селі Любахи. Служив солдатом 1-го мінометного взводу мінометної батареї 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. На жаль, Василь загинув 14 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, залишившись вірним військовій присязі та українському народові до останнього подиху.
Вічна слава і шана воїнам! Щирі співчуття рідним та близьким.
