Новина

Петиція проти гучномовців церков моспатріархату у Рівному: міськрада обмежилась листом і попередженням

12:48, 25 Березня

зображення новини

У Рівному петиція про заборону використання звукопідсилювальної апаратури церквами  московського патріархату поза межами храмів набрала необхідну кількість голосів. Втім, у Рівненській міській раді поки що не ухвалили радикальних рішень — єпархії надіслали лист із вимогою дотримуватись норм шуму.

Ініціатива з’явилась після публікації журналістки Суспільного Інни Білецької, яка поскаржилась на гучне транслювання богослужіння біля Свято-Воскресенського кафедрального собору. За її словами, звук лунав на центральну площу міста, де перебували містяни, зокрема діти та військові у відпустці.

«Я от не розумію, чому я змушена чути як правиться у московській церкві? Чому мене катують цими звуками з колонок без моєї згоди в центрі міста на заході України? Мало того, що я змушена миритися з присутністю московських попів і прихожан поряд з собою, то мене ще й змушують слухати як вони моляться своєму московському богу», – написала журналістка в своєму дописі.

Після цього журналіст Максим Коломис створив петицію з вимогою заборонити використання колонок і підсилювачів для трансляції богослужінь назовні. Необхідну кількість підписів вдалося зібрати менш ніж за добу.

Автор петиції наголошує: право вірян на богослужіння не заперечується, однак воно не повинно порушувати право інших містян на тишу в публічному просторі.

У Рівненській єпархії московського патріархату пояснили, що гучномовці вмикали для тих, хто не міг потрапити до храму. Водночас там заявили про готовність реагувати на вимоги влади та вже зазначили, що у будні дні звук не використовуватимуть, а щодо свят — рішення ухвалюватимуть окремо.

Позиція міської ради:

24 березня міська рада офіційно відреагувала на петицію. За словами представника юридичного відділу Олексія Капланова, до єпархії направили лист із вимогою усунути порушення.

Йдеться про дотримання встановлених законодавством норм щодо рівня шуму при використанні звукопідсилювальної техніки. Також у міськраді окремо наголосили на неприпустимості проведення богослужінь у моменти загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими військовими.

У разі ігнорування вимог влада обіцяє вдатися до подальших дій:

  • створення спеціальної комісії;
  • проведення виїзних перевірок із заміром рівня шуму;
  • притягнення до адміністративної відповідальності;
  • можливе звернення до суду.

Таким чином, наразі йдеться не про заборону, а про контроль і можливі санкції у випадку перевищення допустимих норм.

Реакція Інни Білецької:

Після рішення міськради Інна Білецька розкритикувала дії влади, назвавши їх недостатніми. На її думку, чиновники уникнули чіткої позиції та обмежились формальним листом замість реальних управлінських рішень.

«Рівненська міська рада після петиції про заборону використання упц звукопідсилювального обладнання прогнозовано відреагувала безхребетно. І маркер цього – те як і, головне, хто коментував прийняті рішення. Міська влада, замість винести петицію хоча б на виконком, направила листа в епархію і так пригрозила, що аж мені стало страшно… Тобто фактично сказали: прикрутіть звук, хай трохи тихіше буде, а особливо, коли ми комісію вам направимо. Упцешники ж, збрехавши, що вмикають звук лише, коли люди не поміщаються в храм (коли я знімала, на вулиці прихожан не було), сказали, що в будень не вмикатимуть, лише на свята», – написала Інна в своєму дописі.

Вона також припустила, що обережність посадовців може бути пов’язана з політичними та фінансовими чинниками, а також впливом виборців. Журналістка закликала містян фіксувати порушення, зокрема під час хвилини мовчання, і таким чином змушувати владу реагувати активніше:

«Що ж, рівняни. Зупиняйтесь біля афільованих з рпц храмів, записуйте московський ізвод. Особливо в хвилину мовчання. Думаю, ми заслужили на більш безпечний звуковий простір, і захищати його – наша з вами справа. Вважаю, що варто дати створювачам комісій можливість проявити свої комісійні таланти. Ми вдома».

За її словами, питання звукового простору в місті є частиною ширшої теми безпеки та поваги до суспільства в умовах війни.