Новина
Минуло 442 роки, як в Острозі побачила світ перша повна друкована слов’янська Біблія
13:38, 13 Серпня
12 серпня 1581 року в Острозі побачила світ перша повна друкована слов’янська Біблія. Сьогодні в музеях міста зберігається три оригінальних екземпляри. Дві з них – у Державному історико-культурному заповіднику і одна – у Музеї історії Національного університету “Острозька академія”.
З нагоди пам’ятної дати працівники Музею історії Острозької академії підготували цікаві факти про Книгу.
“Під час екскурсії Музеєм історії НаУОА, неможливо оминути тему Острозької Біблії. Її створення – одне з найбільших досягнень грона вчених, що жили і працювали в домоначальному граді князя Василя-Костянтина. Історія про перше друковане видання всіх біблійних текстів в одній книзі викликає багато запитань у відвідувачів. Наприклад, яка вага Острозької Біблії? Скільки коштує оригінал? Чи ми її читали? Та ін. Є запитання, на які важко відповісти одним реченням і які потребують безпосереднього звернення до книги. Сьогодні спробуємо відповісти на окремі з них, спираючись на тексти передмов та післямов до острозького видання святого письма”. – зазначили музейники.
Що означає герб Василя-Костянтина Острозького вміщений на одній з перших сторінок видання?
Навколо герба є вірш, що допомагає зрозуміти суть його елементів, не вдаючись до геральдичного прочитання. Наприклад: “Озброєний лицар змія побив мужньо, / списом наскрізь його прошив явно, / як давнього ворога людського роду, бо добро зі злом не знайде згоду” або “Другий вояк хоробрістю першому подібний, – / тільки зброєю відмінний і він посолгробний. / Бо держачи в правиці гострий меч двосічний, / яким сильні одержують побіду проти ворогів.
Чи усвідомлював сам князь Острозький яку справу він робить? Чи це був один з його багатьох проектів, на який він просто виділив кошти, а всю іншу роботу зробило його оточення?
З передмови від імені князя ми дізнаємось, що він був ініціатором справи та безпосередньо брав участь у процесі: “ З божої волі, Його милосердя і ласкавості я удостоївся почати і побачити завершення цього чесного і превеликого діла, яке сьогодні бачите перед собою: книга з двома завітами, що грецькою мовою називається Біблією, в якій все за порядком надруковане в Богом спасенному і матірному місті моїм Острозі, що на Волинській землі, в 7089 році від створення світу, а1581 році від втілення через Святого Духа і народження з Діви Марії Христа, нашого Спасителя, в 12 дні місяця серпня”.
З вступного слова від князя ми знаємо що він був менеджером, який не просто організував роботу, а втручався в творчий процес і мав вирішальний голос стосовно книг на основі яких постала Біблія: “знайшов я потрібні книги і працівників для пресвятого цього діла. Добре порадившись з ними і з багатьма іншими, що добре вишколені в божественних писаннях, і зі спільною порадою та однозгідним рішенням я вибрав список древнього славного письма і преглибокої мови, і тексту грецького 72-ма блаженними і богомудрими перекладачами на ревне благання любителя книг Птоломея Филадельфа, єгипетського царя, перекладений з єврейської мови на грецьку. Він більше, ніж інші, годився з єврейським та грецьким текстами, і я наказав в усьому його держатися упевнено і без змін”.
На кого була спрямована книга? Хто був адресатом?
Книга призначалася не лише для церковного вжитку, а для всіх вірян: “перед віками вибраним з руського народу, синам східньої Церкви, і всім, що спілкуються слов’янською мовою, і що єднаєтеся в православ’ї тієї ж Церкви, християнським людям кожної професії”. Більше того, в передмові від ректора ОА Герасима Смотрицького вміщені поради стосовно того, як потрібно читати священні тексти, наприклад: “зрозумій господні слова, що не просто Він наказує читати, але й досліджувати; а дослідивши, й зберігати; що можна помістити, вміщати, а те, що не можна помістити, з вірою церкві представляти; а вона не має звичаю помилятись”.
Чи відомо хто безпосередньо працював над створенням Острозької Біблії?
Процес видання “книги книг” був дуже трудомісткий і потребував зусиль багатьох людей, однак в Біблії є про це небагато інформації. До творців можна зарахувати князя, який знайшов людей “обізнаних з грецькими та слов’янськими святими писаннями”, ректора ОА Герасима Смотрицького, та “многогрішного” Івана сина Федора “з помічниками і моїми однодумцями”.
“При використанні цитат ми користувались перекладом Біблії на українську мову з церковнослов’янської, яке здійснив о. Рафаїл Турконяк. В українському виданні зацікавлений читач зможе безпосередньо ознайомитись з віршем на герб князів Острозьких та іншими текстами, які допоможуть читачеві краще зрозуміти “світ князів Острозьких”“. – підкреслили на сторінці Музею історії НаУОА.
До слова, цьогоріч одну із трьох Острозьких Бібілій, що зберігаються в Острозі, оцифрують. Це буде реалізовано в рамках реалізації проекту “Оцифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника м. Острог” Підтримав цю ініціативу Український культурний фонд. Реалізовуває проєкт Державний історико-культурний заповідник Острога у співпраці з Громадською організацією “Братство імені князів Острозьких” . Окрім того в заповіднику за підтрики УКФ втілять проект “Острозька іконописна майстерня: віртуальний музей”.
Також Музеї історії Острозької академії, за підтримки УКФ, оцифрують три мистецькі колекції. Відбудеться це у рамках проекту «Цифровізація мистецьких колекцій Музею історії Національного університету «Острозька академія».
