Новина
Із діджея – у морпіхи: інтерв’ю автора фрази про “воєнний корабль” Романа Грибова
12:16, 12 Травня
Був діджеєм, але мріяв стати військовим, втім, увесь світ нині знає його завдяки фразі “Русскій воєнний корабль, іді…!”. Морський піхотинець з Черкащини Роман Грибов розповів Суспільному, що допомагало триматися в полоні та коли дізнався про свою популярність.
У російсько-українській війні Роман чотири роки. Однак, нинішня, пояснив він, – інакша.
24 лютого, коли почався наступ, за словами військового, вони перебували на острові Зміїний у Чорному морі. О дев’ятій ранку з’явився російський корабель.
“Нас було там багато. Коли саме ця фраза прозвучала, як це вийшло, не можу детально розповісти. Був панічний рух, тому навіть не скажу, в який момент це сталося”.
“Якби вони знали, що цю фразу сказав я, я б не повернувся”
“Не приховую – щодня молився”, – розповів Роман. Після повернення з полону морпіхи потрапили у госпіталь. Тортури, за його словами, були і фізичні, і психологічні.
Про те, що його фраза про російський корабель стала легендарною, пояснив військовий, він і сам дізнався не відразу:
“Від людини, яка займалася обміном, я почув: «Ви знаєте, що ви автор легендарної фрази?». Спочатку не зрозумів, про що це. Уже коли під’їжджав ближче до дому, зрозумів. Чесно кажучи, якось ніяково було. Я проста людина, а тут так багато уваги.”
Росіяни, які взяли його з побратимами в полон, теж не знали, хто саме автор цієї фрази, і це на краще, вважає Роман:
“Вони не знали, хто це сказав. І це добре, бо, думаю, зі мною не гарно поводилися б у такому випадку. Додому я не повернувся б”, – сказав він.
Нині Роман планує повертатися в стрій та наближати перемогу:
“Я готовий йти далі, рубати орків. За нами правда і перемога. Ми дуже сильний народ і ніякі рашисти не зможуть сюди влізти”.
У рідній Золотоноші, розповів Роман, ставлення до нього особливо не змінилося. Втім, в обласному центрі його персону сприймають по-іншому:
“Мене там (в Золотоноші — ред.) і так усі знали. А от в області — по-іншому все: вийти у кав’ярню спокійно не можу. Люди хочуть сфотографуватися, просять автографи, дякують. Чомусь ця фраза надихнула народ”.
Мама – Тетяна Грибова у кімнаті сина.
